Історія боротьби народів колишньої Російської імперії за здійснення права на самовизначення після революції 1917 року. Розвиток національного руху в Білорусії, Закавказзі та серед мусульманських народів. Незалежні Хівинське та Бухарське ханства.
Можна назвати такі причини: - підтримка величезними народними масами більшовиків, котрі обіцяли за допомогою потужної агітаційно-пропагандистської діяльності досягнення соціальної справедливості: знищення класового гноблення, приватної власності, експлуатації, наділення селян землею, вирішення національного питання; Білорусія була дуже бідним краєм, де національний рух перебував на зародковій стадії розвитку. У лютому 1919 р. на зїздах Рад Білорусії й Литви за ініціативи місцевих більшовиків, здебільшого росіян, було проголошено союз двох республік. З іншого, у Тбілісі й Баку утворилися Ради робітничих депутатів, в яких домінували представники різних політичних партій зі своїми орієнтирами - або на Тимчасовий уряд, або, меншою мірою, на більшовиків. імперія революція національний рух У результаті тиску з середини - з боку місцевих комуністів, а також ззовні - з боку центральної радянської влади, що спиралася на силу Червоної Армії, 11-12 березня 1922 р. у Тифлісі (Грузія) було створено Союз республік Закавказзя, до відання якого переходили зовнішньополітичні відносини, оборона, фінанси, зовнішня торгівля, весь транспорт та економіка трьох республік.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
