Дослідження змісту статті Є. Примакова про складну політичну ситуацію в Україні та її ще тяжчі перспективи. Привід для виникнення "державотворчих прагнень" на південно-східних кордонах Української держави. Дипломатичне вирішення кризової ситуації.
При низкой оригинальности работы "Російська агресія та національна безпека України. Про особливості російської сучасної зовнішньополітичної пропаганди", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Російська агресія та національна безпека України.Примакова про складну політичну ситуацію в Україні та її ще тяжчі перспективи, з огляду на його рекордно тривалу присутність у радянській і пострадянській політиці, спонукає не стільки до роздумів, скільки до спогадів ("Российская газета”, федеральный выпуск, № 6475, 08.09.2014). Хоча українці чи не найбільше постраждали за комуністичної доби, але саме вони зберегли те краще, що було в цьому наддержавному утворенні: поміркований інтернаціоналізм та конструктивний технократизм - етнічну (передусім мовно-культурну) терпимість і зорієнтованість на творення, результат, чесну та творчу працю. Україні впродовж тривалого періоду новітньої історії вдавалося уникати серйозних внутрішніх конфліктів (нинішня ж кризова ситуація має, вочевидь, зовнішнє походження) саме завдяки особливій толерантності її населення, тоді як висока працездатність і працелюбність цього населення утримували економіку країни від ще глибшої деградації. Примакова віднаходимо майже всі ідеологічні кліше російської політики щодо України: недостатньо легітимна київська влада, що тероризує героїчно повсталий народ південного сходу, не бажаючи переговорів і намагаючись вирішити політичні проблеми винятково силовими засобами; суттєвий вплив на цю владу радикальних націоналістичних, антиросійських та фашистських сил, а також її цілковита залежність від Сполучених Штатів, які прагнуть приниження Росії і встановлення однополюсної гегемонії; одвічний та нездоланний мовно-культурний розкол українського суспільства і приниження та ігнорування інтересів його російськомовного сегмента, культурні особливості якого мають призвести до перебудови всієї країни на федеративних засадах; нарешті, сентиментальні апеляції до Київської Русі та “спільної” тисячолітньої історії.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
