Росіяни в Донбасі (20-30 рр. ХХ ст.) - Автореферат

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукХХ ст., заступник директора Інституту історії України НАН України, заслужений діяч науки і техніки України доктор історичних наук, професор Безпалов Микола Єгорович, завідувач кафедри історії словян Донецького національного університету Захист відбудеться “_23_” червня 2006 року о _13__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.02 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету (83055, м. У ній аналізується динаміка чисельності та з?ясовуються особливості розміщення росіян у регіоні, а також зміни, які відбувалися у їх соціальному складі та представництві у державних, господарських і партійних структурах регіону протягом міжвоєнного періоду. У роботі розглядається політико - правовий статус росіян в Україні на різних етапах реалізації політики українізації, визначається яким було ставлення до неї різних верств російського населення Донбасу, з?ясовується рівень задоволення їхніх національно - культурних потреб.З проголошенням незалежності України розпочався процес формування української етнонаціональної політики, спрямованої на врахування, поєднання та реалізацію національних інтересів представників понад 130 етносів, що мешкають на її теренах. Однак на сьогодні ще зарано говорити про повне розв?язання етнічних проблем в Україні та утвердження в українському суспільстві атмосфери міжнаціональної толерантності та злагоди. Етнічна історія України не буде повною без висвітлення минулого росіян - другого за чисельністю етносу нашої держави, з яким упродовж останніх трьох з половиною століть була тісно пов?язана доля українського народу. Необхідність вивчення історії росіян в Донбасі, як у регіоні зі значною концентрацією російського населення, обумовила регіональний аспект нашого дослідження. ХХ ст. також не викликає сумнівів, бо у міжвоєнний період перед російською етнічною спільнотою України постали проблеми, які й сьогодні є актуальними для її представників: зміна політичного статусу і, як наслідок, необхідність інтегруватися в українську культуру.Зокрема, у межах вивчення пролетаріату УСРР та Донбасу, активно розроблялося питання щодо співвідношення на різних історичних етапах росіян та українців серед робітничого класу, національного складу пролетаріату в окремих галузях промисловості, джерел його поповнення. У 2004 р. побачила світ ґрунтовна тритомна праця “Україна і Росія в історичній ретроспективі”, присвячена особливостям україно - російських відносин на різних історичних етапах. Фонд Центрального комітету КП(б)У (Ф.1) ЦДАГО України надав цікаві документи, які відображають основні принципи радянської національної політики та особливості її здійснення щодо певних національних меншин, зокрема росіян, містять статистичні дані щодо співвідношення росіян та українців у державних та партійних органах як в центрі, так і на місцях, окреслюють проблеми у сфері задоволення національно - культурних потреб російської спільноти тощо. Було встановлено, що на початку періоду, що досліджується, росіяни були другою за чисельністю етнічною групою Донбасу після українців, які становили тут абсолютну більшість - 64 % від всього населення, тоді як росіяни - 26 % від загалу. Якщо у 1923 р. росіяни становили в них абсолютну більшість - 53 % населення, то у 1926 р. ця більшість була вже відносною - 48 %, а в 1939 р. частка росіян у містах зменшилася до 37 %, а абсолютну більшість утворили українці, питома вага яких досягла на той час 56 % від загалу.