Значення раціоналістичної та екзистенціальної критики для подальшого становлення філософського змісту культурної універсалії. Обґрунтування закономірності виникнення модерністського іронізму у процесі заперечення класичного ідеалу раціональності.
Отже, поняття „іронія”, потребує ретельного вивчення в контексті сучасної трансформації парадигм культури. Поняття „іронія” існує в різних культурних та філософських контекстах (починаючи від Сократа, Арістотеля і до Постмодернізму), але немає наскрізної історії його вивчення. Все зазначене вище зумовлює опосередкованість характеру поняття „іронія” та його відкритість щодо суміжних понять, а також забезпечує тривалість інтеграції даного поняття в єдиний філософсько-культурологічний контекст. Він охоплює праці, присвячені дослідженню історико-культурного контексту поняття „іронія”. Осягнення специфіки поняття „іронія” в різних історико-культурних контекстах простежується у працях В.Перший розділ “Теоретико-методологічні основи дослідження поняття „іронія”” демонструє дескрипцію базових теорій іронії, їх класифікацію та логіку становлення. Поняття „іронія” є полісемантичним, але різні варіанти його тлумачення припускають певні константи. Маргінальні форми існування у повсякденності не вичерпують наявного буття іронії у культурі, а тому, щоб більш повно і всебічно дослідити її, необхідно розглянути іронію як відношення, процесуальність у різних культурних формах, де вона використовується свідомо і навіть набуває методологічного значення. У цьому сенсі іронія завжди прагне обернутися на іронізм - концепт (не лише теоретичний, але й життєвий), який заперечує природну настанову безпосереднього ставлення до світу і перетворює іронію на методологічний принцип. У першому підрозділі 2.1 „Обумовленість іронічного дискурсу історичними формами логоцентризму” докладно розглядаються основні спроби експлікації іронії у світлі класичного ідеалу раціональності, який характеризується екстраполяцією культу розуму в історії єврокультури не лише на процес пізнання, але й інші виміри людського буття.Гейко С. М. Історико-філософський вимір категорії іронії // Актуальні проблеми духовності: Збірник наукових праць. Модерністська інтерпретація іронії // Культура і сучасність: Альманах. Постмодерністські конотації іронії // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Науковий журнал. Іронія у структурі суміжних понять // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Збірник наукових праць.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯ:
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
