Романтичний метод у західноєвропейській архітектурі XIX століття - Автореферат

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектуриНауковий керівник: кандидат архітектури, доцент Ремізова Олена Ігорівна, Харківський державнй технічнй університет будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, кафедра основ архітектури Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 - теорія архітектури, реставрація памятників архітектури. Проведено аналіз генезису західноєвропейської архітектури епохи Романтизму, у результаті якого уточнені просторово-часові границі (кін. Проанализирован генезис архитектуры эпохи Романтизма, в результате которого выделены и описаны основные принципы архитектуры западноевропейского романтизма, выявлены этапы формирования неостилей и составлена их типология. Историко-генетический анализ эволюции архитектуры западноевропейского романтизма на примере Англии, Франции, Германии показал, что временные границы архитектуры Романтической эпохи охватывают период с 80-х годов XVIII века по 70-е годы XIX века, которому предшествовал этап преромантизма (с 1760-х вплоть до 90-х гг.Серед проблем, що гальмували розробку романтичної проблематики в архітектурній теорії, можна виділити наступні: - до нинішнього часу існує термінологічна плутанина у використанні понять романтизм, епоха Романтизму, романтична тенденція в архітектурі, романтизм як стиль в мистецтві. Існує термінологічна плутанина визначення схожих за змістом напрямів в архітектурі XIX-XX ст., таких як ірраціоналізм, пластицизм, романтизм у руслі національних традицій, неоготика, експресіонізм, що неприпустимо з наукової точки зору; Їхні теоретичні погляди дозволяють нам зараз оцінити, які концептуальні позиції були ключовими для формування романтизму як самостійної могутньої художньої течії в архітектурі тієї епохи. Багато дослідників цього періоду зазначають, що в архітектурі романтизм проявив себе лише як романтична тенденція. Тільки в 1970 - 80-х роках була спростована занадто довго існуюча негативна думка про те, що “романтизм лише злегка торкнувся архітектури”, оскільки романтики була вільні від “ганебної користі” (Д.С.Перший розділ дисертації “Проблема дослідження романтичного методу в архітектурі” складається з трьох підрозділів. Перший етап (фаза) - з 80-х років XVIII століття по 20-ті роки XIX століття знаменує собою становлення романтичної естетики і романтичного методу в архітектурі. поглиблення знань про світ, становлення археології як науки багато в чому зумовили формування “історизму” - ключового світоглядного принципу романтизму і врешті решт зумовили полістилізм епохи і розширення кола прототипів в архітектурі. Вони зумовили інтерес до готичної архітектури і народної архітектури, розвиток мальовничого пейзажного парку, виникнення етичного напряму в архітектурі, що поставило перед архітектурою завдання соціального перевлаштування суспільства. Внаслідок цього архітектурна наука Романтичної епохи поставила низку питань і розробила кілька важливих теоретичних концепцій їх вирішення, серед яких можна виділити наступні: архітектурна спадщина, естетичний ідеал в архітектурі, природа в контексті архітектури, змістовність архітектури, символіка архітектурної форми, засоби виразності архітектури і її стилістика, “утилітарне” та “етичне” в архітектурі.Виділена епоха поділяється на три періоди, відповідні трьом фазам розвитку романтичного мистецтва і архітектури. Це періоди: зародження романтизму і оформлення його в систему (з 80-х років XVIII століття по 20-ті роки XIX століття); період розквіту Романтизму, що являє найбільш характерний зріз романтичного мистецтва (20-ті-50-ті роки XIX століття); період розпаду Романтизму і формування в його надрах нового еклектичного світогляду (з 50-х по 70-ті роки XIX століття). Розвиток архітектури романтизму зумовили такі ідеї архітектурної теорії Просвітництва як відхід від класицистичної доктрини, розвиток мальовничого пейзажного парку, виникнення інтересу до національної середньовічної архітектури. Порівняльно-типологічний аналіз архітектурних обєктів епохи Романтизму дозволив виявити основні інтегральні принципи творчого методу: антинормативність, історизм, творчий універсалізм, схильність до синтезу, “органічність”, символізм архітектурної мови, які були розроблені романтичною наукою до середини XIX століття. У різні періоди Романтичної епохи домінує та або інша лінія розвитку архітектури і відповідні їм неостилі| (позитивізм, тектонічний класицизм, утилітаризм, соціальні утопії в архітектурі, моралізм, бідермейєр, неопаладіанство, неоренесанс, ампір, поетичний класицизм Д.Соуна, берлінська школа, неоготика, екзотика, етнографія, романтизм в руслі національних традицій, революційний класицизм, романтичний класицизм і т.д.).

2. Основний зміст роботи