Аналіз романтичних рис міфообразу дороги, його інтерпретація. Специфіка метафоризації шляху як символу духовних випробувань людини. Міфологема "дорога" в дилогії автора як уособлення шляху людської душі до Бога, її прагнення до високого та вічного.
При низкой оригинальности работы "Романтична домінанта образу дороги в дилогії Василя Земляка "Лебедина зграя" та "Зелені млини"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Романтична домінанта образу дороги в дилогії Василя Земляка "Лебедина зграя" та "Зелені млини"
Н.А. КобилкоЗемляка "Лебедина зграя" і "Зелені Млини" проаналізовано романтичні риси міфообразу дороги, досліджено його інтерпретацію та розкрито специфіку метафоризації шляху як символу духовних випробувань людини. Автор досить широко використовує образ роздоріжжя як локус, де відбувається зіткнення двох світів - людського й демонічного, а звідси й потрактування дороги як межі переходу людини в сакральну площину. Лотман розглядав дорогу в трьох аспектах, указуючи на її специфіку: 1) особлива форма хронотопу (шлях як образ-реалія); Невська стверджує, що дорога й повязані з нею уявлення є "серцевиною поховального обряду", адже саме через посередництво цього образу відбувається поєднання сфер життя та смерті, "свого" й "чужого" простору, перетворення людини в іншу субстанцію [5]. Щодо язичницької та християнської традицій, то рух душі людини відбуватиметься в зворотно - парадоксальній послідовності: у язичницьких уявленнях смерть - це дорога в антисвіт, у простір, де панує хаос; у християнстві смерть - шлях душі "до центру", космічної впорядкованості.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
