Комплексний аналіз корпусу романізмів в українських діалектах. Фiксацiя лексичних явищ, спiльних з Балканськими мовами, їх відмінність від літературної мови. Семантичні та дериваційні запозичення з романських мов, спектр їх впливу на говори Хустщини.
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана у відділі романських, германських і балтійських мов Інституту мовознавства ім. Потебні НАН України. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Непокупний Анатолій Павлович, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, завідувач відділу романських, германських і балтійських мов Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Герман Костянтин Федорович, Чернівецький державний університет ім. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім.Серед останніх одним із головних є взаємодія з іншими мовами, яка найбільш чітко простежується в порубіжних ареалах діалектного масиву. Як відомо, з-поміж інших південно-західне наріччя української мови найбільше вирізняється особливими рисами у фонетиці, морфології та лексиці, що зумовлено тривалим розчленуванням його території між різними державами та інтенсивним впливом інших мов. Дослідження словникового складу українських південно-західних діалектів дозволяє, з одного боку, виявити особливості розвитку самої української мови, а з другого - навіть почасти відтворити еволюцію сусідніх мов, з якими українська мова контактувала упродовж своєї історії. У всіх працях, присвячених вивченню лексики закарпатських говорів загалом та говорів Хустщини зокрема акцент робився на окремих групах лексики, що зазнали впливу різних мов, включаючи i румунську. Актуальність дисертаційного дослідження полягає у спробі, по-перше, дати загальну картину корпусу романізмів у певній групі говорів південно-західного наріччя української мови, а по-друге, визначити інтенсивність впливу безпосередніх та опосередкованих романо-українських контактів на діалектному рівні у всіх підсистемах лексики.З метою відтворення ймовірного шляху проникнення лексеми з мови-донора в досліджувані говори залучено також дані мов, що межують з українською в карпатському регіоні, а також матеріали тих мов, що входять до балканської зони. У південно-західних діалектах української мови лексема має густу сітку фіксації, реалізуючись широким семантичним гніздом: “дійниця”, “відро (деревяне) для зберігання молочних продуктів”, “діжка для засолювання овочів”, “діжка для зберігання сала”, “міра сипучих тіл”, “посуд, діжка”, які побутують майже рівномірно в різних частинах карпатоукраїнського ареалу [ЗКДА, вип.2, к.31]. По всій території східнороманського мовного континууму лексема фіксується в різних значеннях: в південно-західній частині Румунії - “відро”, “деревяний посуд для сквашування молока”, “лопатки (у водяному млині)” [ЗКДА, вип.2, к.31]; у Молдавії - “дійниця”, “діжка для засолювання овочів”, “деревяний посуд для зберігання молочних продуктів”, “відро”, “міра сипучих тіл” та “діжка” [ЗКДА, там само].
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
