Роман Йозефа Рота "Йов" - Реферат

Роман Йозефа Рота "Йов"Австрійський прозаїк Йозеф Рот був митцем, який писав, зважаючи на читача. Тому Рот - чи не єдиний справжній професіонал, хоч, звичайно, саме по-австрійськи, своєрідний. Дослідники виділили два періоди в творчості Йозефа Рота, межею між якими був роман "Йов" (1930) - чи не найбільш читана та інтерпретована книга Рота. Незважаючи на те, що роман "Йов" є поворотним пунктом у творчості Йозефа Рота, на сьогодні існує досить мала кількість праць, спрямованих на його дослідження . Наукова новизна роботи полягає у тому, що у ній вперше ґрунтовно аналізується конфлікт між батьками та дітьми у романі Йозефа Рота "Йов".Його життєпис починається з тридцятилітнього віку, до цього моменту він не нажив особливого багатства, проте обзавівся чималою сімєю. Працював Мендель вчителем, навчав міських дітей Торі "з чесним завзяттям та без особливих успіхів "[2, 1], був меламедом не за покликанням, а за сімейною традицією. "Зінгер походив на людину, у якої було мало часу та багато невідкладних цілей. Не виникало сумнівів, що життя його завжди було тяжким, а іноді навіть болісним. На початку роману Мендель постає перед читачем набожною людиною, в житті якої віра займає досить вагоме місце.Єдиною відрадою було пророцтво святого Ребе про те, що Менухим одужає, але його не можна покидати: "Менухим, син Менделя, буде здоровим…біль зробить його мудрим, потворність - добрим, горе - милостивим, а хвороба - сильним". Зовнішність Менухима була досить неприємною та неприйнятною для немовляти: "Його велика голова гарбузом висіла на тонкій шиї. Єдиною донькою у сім?ї була Мір?ям - третя за рахунком дитина. "Як вона прошмигувала по вулицям, виконуючи доручення, гнучка і тоненька, блискуча тінь, засмагле обличчя, великий рот з червоними губами, золотисто-жовта шаль, підв ? язана під підборіддям, з довгими, немов крила, кінцями, та пара дорослих очей на засмаглому молодому обличчі." [2, 34] Любить гуляти, тому дуже рідко буває вдома. Щоб з ?явилася нова можливість утікати, Мір ?ям стала йти з дому частіше, ніж було потрібно.У романі автор досить глибоко та ґрунтовно описує відносини між батьками та дітьми, ставлення батьків до різних подій у житті дітей, реакцію дітей на слова та дії батьків, а також відносини між самими дітьми. Мендель похмуро змирився з нещастям, а для Двойри перестає існувати весь світ, вона думає, бачить та піклується лише про Менухима, так, ніби він - єдина її дитина. Жінка геть закинула хатні обовязки: "Суп її збігав, глиняні горщики билися, каструлі іржавіли, відливаючі зеленню склянки голосно тріскалися, гасова лампа покривалася чорною кіптявою, бруд багатьох підошв та багатьох тижнів накопичувався на дошках підлоги, сало в горщику не оновлювалось, ґудзики з дитячих сорочок осипалися, немов відсохле листя перед зимою". Мендель та Двойра любили свого наймолодшого сина найбільше поміж усіх дітей. Мендель та Двойра вважають, що Іона просто поступився місцем братові, але той насправді хоче служити та стати справжнім солдатом, тому він йде з дому працювати конюхом у Самєшкіна.Мендель хотів їх від цього вберегти, але Іона відмовився та служить у Пскові, а Шемаря був переправлений тутешнім контрабандистом Каптураком через австрійський кордон та опинився в Америці, навіть відкрив там магазин. "Здавалося, ніби не вони, Двойра та Мендель, з доброї волі вирішили їхати до Америки, а ніби сама Америка прийшла за ними, обрушилася на них разом з Шемар ?єю, Маком і Каптураком. Шемаря, який тепер прозивається Семом, має дружину Вегу, вона світловолоса та ніжна, з блакитними очима, в яких Мендель бачить більше доброти, аніж розуму, та сина, що носить ім ?я Маклінкольн. Мендель сумує та відчуває провину за те, що покинув землю, де все було звично, де поховані предки. Сем і Мір ?ям, Вега та Мак намагалися приховати від Менделя свою впевненість у тому, що Іону, який зник безвісти, більш за все, чекає смерть та життя Менухима в небезпеці.Отже, у "Йові" проблема взаємин батьків і дітей розгортається на прикладі Менделя, святобливого зберігача єврейських звичаїв, та його хворого сина Менухима. У романі ми спостерігаємо вир проблем та нещасть, що випали на долю сімї Зінгерів, причиною яких стало непорозуміння між батьками та дітьми. Мендель та Двойра повинні були дослухатися до пророкування Ребе та залишитися разом з Менухимом, піклуватися про нього. Батьки не зрозуміли потягу Іони служити, а сам він міг і не потрапити в полон, якби прислухався до їх порад, Шемаря міг залишитися у рідному Цухнові, піти служити разом з братом, Двойра залишилася б живою, Мірям могла б вийти заміж за козака, Менухим не був би змушений жити один, без рідних, та мав би більше шансів на більш швидке одужання, а Мендель не впав у відчай та не втратив би віру в Бога. Багатьох бід та нещасть можна було б уникнути, коли б батьки розуміли своїх дітей, а діти прислухалися до порад батьків.

Зміст

Вступ

1. Характеристика родини Зінгерів

1.1 Образи батьків

1.2 Образи дітей

1.3 Стосунки між батьками та дітьми

2. Проблема розпаду родини на тлі історичних катаклізмів

Висновки

Список використаних джерел