Роман-дилогія Володимира Дрозда "Листя землі": проблеми міфопоетики - Автореферат

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Роман-дилогія Володимира Дрозда “Листя землі”: проблеми міфопоетикиЗахист відбудеться 6 березня о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.03 в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Дрозда “Листя землі”, зокрема формально-змістові засоби, що допомагають автору втілити у своєму тексті уявлення про міфологічну модель світу, схеми первісного мислення, первинні образи, символи та мотиви людської культури. Визначаються особливості художньої реалізації архетипів та міфологем, що використовуються письменником для створення сюжетно-композиційного та образного ряду дилогії, зясовується їх місце і значення у розвязанні основних філософських проблем людського буття. У роботі визначені естетичні й функціональні особливості міфологічних та фольклорних запозичень, оригінальне використання яких дозволяє художньо виразити авторське бачення концепції “людини - світ”.Однією з визначальних рис літератури ХХ століття стало активне використання міфологічного матеріалу як джерела художньої творчості, що виявилося в запозиченні письменниками сюжетів та образів з міфології, в авторських інтерпретаціях відомих міфів, використанні структурних елементів міфу для побудови часопростору власних творів. Для мистецтва ХХ століття міф став універсальною поетичною мовою, інструментом композиційної, образної та жанрової організації художнього тексту, а символічна насиченість міфології виявилася зручною формою для втілення вічних моделей особистого та суспільного життя людини, відтворення основних законів соціального та природного космосу. Для літератури ХХ століття вони стали універсальними типологічними моделями, що узагальнюють багатовіковий досвід людства, через них письменники можуть піднести проблеми окремої особистості до загальнолюдського рівня, у кожній людині побачити Всесвіт, розширити межі мікрокосму окремого села чи міста до масштабів макрокосму. Звернення сучасного мистецтва до архаїчної образності можна назвати цілком закономірним процесом, адже література, за принципом маятника, спочатку віддаляється від міфу, розвиваючи власні моделі, а потім повертається до нього і використовує його внутрішні можливості для створення нових художніх світів. Спектр питань, що порушуються у цих дослідженнях досить широкий і охоплює як проблеми використання образів та сюжетів різних міфологій (античної, християнської, національної тощо), так і, власне, творення авторських міфологічних світів, де елементи світових міфологіїй переплітаються з елементами міфосвідомості письменника і слугують плідним ґрунтом для філософського осмислення проблем людського буття.Також аналізуються загальновідомі міфи, що зустрічаються у прозі письменника (міф про вовкулаку, міф про близнюків, міф про культурного героя, міф про воскресаючого і умираючого бога тощо). Однією з причин орієнтації літератури на міф є спроба письменників всеосяжно осмислити буття, створити загальні моделі вираження взаємостосунків між людиною та світом. Дрозда “Листя землі”, варто відзначити, що це своєрідний підсумок творчих пошуків письменника у царини жанрових, ідейно-естетичних, стильових та філософських площин, що, в свою чергу, зумовлює різноманітність проблематики твору, а також дає можливість його аналізу у багатьох аспектах. Другий розділ дослідження “Використання міфологічних елементів у часопросторі дилогії “Листя землі” як вияв творчої індивідуальності письменника” присвячено аналізу роману-дилогії “Листя землі”, виявленню основних структурних елементів поетики твору, що коріняться у міфологічному світобаченні автора та дають підстави говорити про міфологізм як основну рису його творчості. Говорячи про міфологізм у романі “Листя землі”, варто насамперед відзначити, що герої роману наділені саме міфологічною свідомістю, їх уявлення про світ і людину в ньому мало в чому відрізняються від уявлень давньої людини.