Романічна проблематика християнського міфу у "Quid est veritas?" ("Що є істина?") Наталени Королеви - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАЗахист відбудеться “23” березня 2007 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Дисертацію присвячено жанровій ідентифікації твору “Quid est Veritas?” (“Що є істина?”) Наталени Королеви, що має властивості історичного роману-легенди, постає синтезом канонічних та неканонічних (апокрифи, агіографія тощо) текстів раннього християнства та романічної традиції сучасної літератури. Вперше зроблено спробу зясувати своєрідність романного мислення письменниці, її авторської інтерпретації сакральних подій, повязаних з містерією Раббі Галилейського, доведено мотиви виправдання вчинків Понтія Пілата, Марії Магдалини та інших персонажів, характери яких випробовувалися в екстремальній ситуації краху Римської імперії й утвердження нової Віри. Зясування жанрової відповідності роману-легенди “Quid est Veritas?” сприяє уточненню понятійного апарату генології та виявлення значення Наталени Королеви в еволюції українського історичного роману. В диссертации исследуется жанровая специфика романа Наталены Королевы “Quid est Veritas?” (“Что есть истина?”) в контексте общих особенностей идейно-образного содержания, обосновываются связи произведения с широким культурным контекстом, определяются особенности концепции прошлого, сориентированной на легендаризацию событий прошлых лет.Маючи солідну античну традицію (логографи, аннали, життєписи тощо), вона в епоху середньовіччя набула жанрового вигляду агіографії, апокрифу, хроніки, літопису, вплинула на появу повістей і романів Нової доби, в яких, замість історичних героїв, на перший план виводилась індивідуальна доля звичайної людини як типового представника суспільства. Підґрунтя історичної прози авторки (оповідання, повісті, романи) становлять міфологія, культурологія та християнська історіософія, що найповніше позначилося на романі “Quid est Veritas?” (“Що є істина?”), який був написаний у 1939 році і частково друкувався в тогочасній періодиці (журнал “Дзвони”). Працюючи над романом, Наталена Королева врахувала традицію української і світової історичної прози, запропонувала своє метаантропологічне бачення сакральної події, повязаної з постаттю Раббі Галилейського (Ісуса Христа), в якій відображена суть божественної і людської історії, а також образів Понтія Пілата, Марії Магдалини, Йосифа Ариматейського та ін., що втілювали в собі трагічні колізії прозріння римського соціуму в період раннього християнства. Мишанича вийшов біобібліографічний покажчик, в якому зібрано бібліографію видань творів, словників, перекладів, публікацій Наталени Королеви, а також літературних джерел про її життя і творчість (укладач - К. У розділах, які стосуються безпосередньо творчості Наталени Королеви, розглянуто роман “Quid est Veritas?”, зокрема охарактеризовано образи головних героїв твору.Аналіз структурних особливостей цього твору дає підстави вважати його романом із розгалуженою композицією, різними сюжетними лініями, що часто переплітаються, неодноразовими “локальними” кульмінаціями, у які виливається розвиток дії, відмінними характерами героїв, кожен з яких переживає власну життєву драму. “Генологічні параметри “Quid est Veritas?” Наталени Королеви” досліджено твір “Quid est Veritas?”, який в українському літературознавстві звичайно зараховують до розряду історичних повістей, як це робила сама авторка. Отже, історія в романі “Quid est Veritas?” постає внутрішньою формою для легенди як середовища існування історичного світу в усій його складності й незбагненності для сучасної людини. Досліджено еволюцію світогляду Наталени Королеви, починаючи від збірки малої прози “Во дни они” (1935), в якій уперше письменниця осмислила проблеми влади, месіанства, любові, зради, віри, екзистенційного вибору, і завершуючи великою епічною формою - романом, до якого окремі євангельські новели увійшли як епізоди. Простежено еволюцію головних героїв роману - Понтія Пілата, Марії Магдалини, образи яких у романі Наталени Королеви відрізняються від загальновизнаного і традиційного наповнення: спосіб життя Магдалини як гетери, її минуле, на відміну від євангельського прообразу, не має в тексті “Quid est Veritas?” присмаку “гріховності”.