Роль жанру казки в творчості в творчості німецьких романтиків - Курсовая работа

Казка зародилася як жанр усної народної творчості, але згодом трансформувалася і стала невідємною частиною творчості авторської. В різних країнах, у різні часи покоління митців зверталися до чарівного світу казки, що є необхідним для гармонійного розвитку особистості, не тільки дитини, але й дорослого, бо без надії і мрії неможливо прожити життя. Романтизм - напрямок мистецтва, що виник у Західній Європі наприкінці XVIII ст. як відповідь широких мас населення на події Великої Французької буржуазної революції, яка ознаменувала корінний перелом у соціальному житті народів. У Німеччині, роздрібненій більш як на 360 великих і малих суверенних держав - королівств, рицарських володінь, уся інтелектуальна енергія виплеснулася в галузь теорії, що знайшло відображення в філософсько-естетичних шуканнях, художній літературі, але невідємною частиною розвитку німецького романтизму стала казка, яка і зараз не втрачає своєї актуальності. Мета: визначити місце і роль жанру казки у творчості таких німецьких романтиків як Новаліс, Тік, Брентано, Арнім, брати Грімм та ГофманУ німецьких романтиків казка була одним із улюблених жанрів, вони створили особливу її форму, фантастичну, повязану з таємницями поетики, з несподіваністю непояснювального та несказаного. Для німецьких романтиків, казка - породження чистої фантазії, гра духу, що претендує на глибинне розуміння сутності буття та на своє образне розуміння різних подій життя. Взагалі, казки, твори народної літератури, майже повністю прозаїчні, часто обєктивно епічного змісту, частково з метою дидактичною, існують у всіх народів. У казках міфологічні елементи змішані з історичними легендами про давно минувші події, дійсність свободо переплітається з вимислом. Казки мають три жанрові різновиди: казки про тварин, чарівні казки та казки соціально-побутові.В уявленні Гофмана, зовнішній світ тяжіє над світом внутрішнім, духовним, перетворюючи життя у трагікомедію, у якій таємничі сила грають з людиною. Необмежена зацікавленість у всьому, про що доводиться писати надавала його творчості неповторний характер: суперечність між мрією і дійсністю, така властива романтичному світосприйняттю примушувала Гофмана тікати від життя, але, водночас, тяжіти до нього. Гофман поділяв людей на філістерів та ентузіастів. Цілий калейдоскоп фантастичних образів - химерних, наділених різним ступенем надприродності - миготить перед очима, мов парадоксальний, непідвладний здоровому глуздові, ледь стримуваний в межах «казкової логіки» карнавал: добрі і злі духи, феї-благодійниці і чарівники-лиходії, дивовижні звірі, живі і одухотворені речі, незбагненні «змови» таємничих сил - усе, на що, здавалося б, тільки здатна людська фантазія, - у Гофмана починає жити у «реальному» світі. Тут і постає одвічний гофманівський мотив протиставлення двох світів - романтичного і буденного, ілюзорного й реального; тут і критика людських стосунків у реальному, буденному світі - стосунків, заснованих на брехні та лицемірстві, двоєдушності та злі; тут і боротьба добрих та лихих начал у людському суспільстві як прояв таємничих діянь надземних сил; тут і заперечення раціонально-механічного ставлення до людини.Казка, як літературний жанр, що зявився за часів фольклорної творчості, стала одним з найвдаліших інструментів у руках митців. Для кожного окремого письменника (Новаліс, Тік, Гофман) або «обєднання» (брати Грім, Брентано та Арнім) пошук та відтворення казок стали якщо не одною з провідних ідей, то хоча б центром творчості. Новаліс вважав казку лише сном, ілюзією і вводив її у більш масштабні творчі проекти для кращого розуміння читачем головної ідеї твору, усі ж інші вищеназвані письменники приділяли казці особливу увагу, тому і роль її у їх творчості надзвичайно вагома. Брентано та Арнім у «Чарівному розі хлопчика» змогли дуже вдало та вправно перетворити зібрані твори на дійсно народні, додавши до краплинку своєї творчості. На думку дослідників, навіть діалектичні посилання та збереження специфічних фраз та слів стали тією надзвичайно важливою і вагомою скарбницею їх творчості, що допомагає майбутнім покоління розвиватися на основі багатих знань про своїх пращурів, бо пісня і казка - речі, що передають народний дух на серце.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. КАЗКА ЯК ПРОВІДНИЙ ЖАНР ТВОРЧОСТІ НІМЕЦЬКИХ РОМАНТИКІВ

РОЗДІЛ ІІ. ЕРНЕСТ ТЕОДОР АМАДЕЙ ГОФМАН ТА ЙОГО КАЗКА «КРИХІТКА ЦАХЕС, НА ПРІЗВИСЬКО ЦИНОБЕР»

ВИСНОВКИ

БІБЛІОГРАФІЯ

Романтизм - одна з найяскравіших та найвизначніших літературних течій XVIII - XIX ст. у Західній Європі.

Для Німеччини, як для країни, що була роздроблена на безліч князівств, романтизм став першою сходинкою на шляху до обєднання, переосмислення політичних процесів. Письменники цього періоду дуже гостро відчували неспроможність народу зрозуміти, осягнути та повірити у те, що відбувалося у країні насправді, тому їх покликанням стала ідея правди у суспільстві.

Казка, як літературний жанр, що зявився за часів фольклорної творчості, стала одним з найвдаліших інструментів у руках митців.

Для кожного окремого письменника (Новаліс, Тік, Гофман) або «обєднання» (брати Грім, Брентано та Арнім) пошук та відтворення казок стали якщо не одною з провідних ідей, то хоча б центром творчості. Новаліс вважав казку лише сном, ілюзією і вводив її у більш масштабні творчі проекти для кращого розуміння читачем головної ідеї твору, усі ж інші вищеназвані письменники приділяли казці особливу увагу, тому і роль її у їх творчості надзвичайно вагома.

Брентано та Арнім у «Чарівному розі хлопчика» змогли дуже вдало та вправно перетворити зібрані твори на дійсно народні, додавши до краплинку своєї творчості. Брати ж Грім навпаки намагалися якомога ближче до тексту, до народного духу передати свої фольклористичні записи. На думку дослідників, навіть діалектичні посилання та збереження специфічних фраз та слів стали тією надзвичайно важливою і вагомою скарбницею їх творчості, що допомагає майбутнім покоління розвиватися на основі багатих знань про своїх пращурів, бо пісня і казка - речі, що передають народний дух на серце.

У роботі досліджувалася казка Гофмана «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер», де дуже вдало показана сатира на філістерів: князів та міністрів, багатих людей та лакеїв. Для Гофмана дуже важлива у людині була саме душа, та її здатність долати перешкоди, що готує нам життя на кожному кроці. Але просте подолання неприйнятне для митця. Людина повинна думати душею і серцем, а діяти не тільки для себе, але й для народу, що усім у світу стало краще жити. Звичайно, це дуже важко, і не кожному під силу взяти на себе відповідальність за долю народу, але кожен повинен хоча б раз спробувати.

Так у казці, Гофман показує романтичного героя студента Бальтазара. Долаючи з ним перешкоди, допомагаючи йому «знешкодити» ворога, автор ніби симпатизує йому, висміюючи в цій час керівну верхівку суспільства, щоб показати людям всю правду. Але, наприкінці, письменник «дарує» своєму героєві маєток, де ніколи нічого лихого не може трапитися, красуню дружину, яка має чарівне намисто, та ще дуже багато корисних для господарства речей. Але так наш герой вже ніколи не зможе боротися за правду. І взагалі, що може бути страшнішим для романтичного героя, ніж кухня та прання? Цим автор і показує недосконалість світу, у якому ми живемо.

Таким чином, розглянувши та проаналізувавши роботи німецьких романтиків, можна зробити висновок, що казка стала одним з провідних жанрів творчості та митців у цей період, бо дала змогу фантастично та, одночасно, реалістично дуже яскраво та чітко описати сучасний для митців світ.

Кожній дитині батьки читають з дитинства казки. Завдяки ним вона пізнає світ, і казка назавжди залишається у дитячій, людській памяті. Тому і дуже важливо з самого малого віку допомогти людині осягнути неповторний світ майбутнього дорослого життя, підготувати та надати допомогу. Такими є казки німецьких романтиків. Таким є життя.

1. Бент М. Поэтика сказочной новеллы Гофмана как реализация общеромантической эволюции //В мире Э.Т.А. Гофмана. - 1994. - №1. С.75 - 87.

2. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. - Л.: Худ. литература, 1973. - 568 с.

3. Ботникова А.Б. Немецкий романтизм: диалог художественных форм. - М.: Аспект Пресс, 2005. - 315 с.

4. Ванслов В. Эстетика романтизма. - М., 1966. - 403 с.

5. Грешных В.И. Ранний немецкий романтизм: фрагментарный стиль мышления. - Л.: Из-во Ленинградского университета. - 1991. - 144 с.

6. Жирмунский В.М. Немецкий романтизм и современная мистика. - Спб.: Аксиома; Новатор, 1996. - 231с.

7. Иванова Э.И. Беседы о немецком романтизме. - М.: Дрофа, 2005. - 367с.

8. История немецкой литературы в тяти томах. - М.: «Наука», 1966.

9. Карельский А.В. От героя к человеку: Два века западноевропейской литературы. - М., 1990. - 538 с.

10. Литературная теория немецкого романтизма. - Л.: Изд-во писателей в Ленинграде, 1934. - 336 с.

11. Миловидов В.О. О романтизме и поэтике натурализма// Вопросы романтического миропонимания, метода, жанра и стиля. - 1986. - С. 71 - 86.

12. Мислителі німецького романтизму/ Упор. Л. Рудницький та О. Фемовець. - Івано-Франківськ: «Лілея - НВ», 2003. - 588 с.

13. Раздольская В.И. Европейское искусство XIX века: классицизм, романтизм. - СПБ.: Азбука-классика, 2005. - 483 с.

14. Савченко С. Мастерство Гофмана-сатирика в повести «Маленький Цахес» //Ученые записки филологического факультета (Киргизский ун-т). - Вып.12. - 1964. - С. 211-229.

15. Свідер І. Сюжетна функція магічних предметів у романі Гофмана «Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер» //Слово і час. - 2009. - №5(581). С. 93 - 99.

16. Традиции и новаторство немецкого и английского романтизма конца XVIII - начала XIX в. (Сборник научных трудов). - Владимир: Изд-во ВГПИ, 1986. - 146с.

17. Усі зарубіжні письменники /Упор. О.Д. Міхільов та ін. - Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. - 364 с.

18. Федоров Ф.П. Романтический художественный мир: пространство и время. - Рига: Зинатне, 1988. - 456с.

19. Федоров Ф.П. Художественный мир: структура и семантика. - М.: МИК, 2004. - 368с.

20. Чавчанидзе Д.Л. «Романтическая ирония» в творчестве Э.Т.А. Гофмана// Ученые записки МГПИ им. В.И. Ленина. - №280. - 1967. - С. 354.

21. Эстетика немецких романтиков (История эстетики в памятниках и документах). - М.: Искусство, 1987. - 736с.

22. Э.Т.А. Гофман. Жизнь и творчество. - М., 1987. - 472 с.

23. Brentano C. Breife. Bd. II. Hrsg. von Fr. Seebass. Nurberg, 1951. - 291 S.

24. Brinkmann K. Die deutsche Romantik. Hollfeld, s.d. 1962. - 536 S.

25. Klein J. Geschichte der deutschen Lyrik. Wirschaben, 1957. - 472 S.

26. Гейне Г. Романтическая школа. Собрание сочинений в 10 томах. - М., 1958.

27. Гофман Эрнест Теодор Амадей. Волшебные сказки. - Запорожье: Интербук-Хортица, 1993. - 336 с.

28. Ернест Теодор Амадей Гофман. Золотий горнець. Вибрані твори. - К.: «Дніпро», 1976. - 368 с.

29. http://gutenberg.spiegel.de

30. Большой немецко-русский словарь. В 3т. Ок. 180 000 лексических единиц/авт.-сост. Е.И. Лепинг, Н.И. Филичева, М.Я. Цвиллинг и др.; под общ. рук. О.И. Москальской. - 11 изд., стереотип. - М.: Рус. яз. - Медиа, 2008. Т.1.: А - К. - 760 с., Т.2.: L - Z. - 680 с., Т.3.: Erganzungsband. - 363 с.

Размещено на .ru