Роль земств у розвитку народної освіти в Україні (1864-1917 рр.) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИДисертація розглядає питання участі місцевих земських органів самоврядування України у розвитку системи початкової освіти, характерні риси земської системи навчання і виховання, фінансово-господарського забезпечення шкільної галузі. У роботі показано багаторічну боротьбу земств з урядовою бюрократією за розширення прав і повноважень в освітній галузі, за демократизацію, гуманізацію, децентралізацію освіти, за автономію земської школи. Передова земська початкова школа була місцем втілення суспільного ідеалу народної освіти, в ній реалізовувалася земська концепція освіти і виховання, що ґрунтувалася на передових здобутках тогочасної педагогічної науки, на використанні новаторських, оригінальних методів організації навчально-виховного процесу. Ключові слова: земство, земська школа, навчально-виховний процес, загальне початкове навчання, самоврядування, земська управа, училищна рада. земський освіта навчальний Нельзя отбрасывать тот факт, что начала народной школы были заложены в народной среде, земства, присоединившись к процессу открытия школ и начав сперва с незначительных денежных "наградных" учителям, со временем разработали программную платформу образования, основные положения которой заключались в полном хозяйственно-финансовом содержании подведомственных земствам школ, в доминировании ассигнований на начальную школу в земских расходных сметах, интенсивном школьном строительстве, в создании сети начальных школ, которая даст возможность охватить всеобщим обучением всех детей школьного возраста.Земські органи самоврядування, що функціонували як органи представницької демократії на місцях і діяли в інтересах місцевих "польз и нужд", поєднуючи зусилля земської адміністрації, вибірних гласних, ініціативу місцевих кіл, виявилися здатними до вирішення важливих питань в соціально-економічній, культурно-освітній та інших галузях, незважаючи на обмежену законодавством компетенцію і рутину бюрократичних порядків Російської імперії. Крім того, дослідження даної теми набуває актуальності у звязку з затвердженням Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 347/2002 Національної доктрини розвитку освіти, яка визначає систему концептуальних ідей і поглядів на стратегію і основні напрями розвитку освіти у першій чверті ХХІ століття. Вважаючи просвіту народу найважливішою умовою суспільного прогресу країни, земства взяли на себе відповідальну місію щодо розвитку системи освіти, яка в першу чергу передбачала створення масової, розгалуженої мережі навчальних закладів, доступних для всього населення, спільного громадсько-державного матеріального утримання початкових народних шкіл, поширення нових методів навчання, впровадження принципів загальності, обовязковості, безплатності освіти, підготовки власного педагогічного персоналу та багато інше. Сучасна ситуація в освітній галузі вимагає використання тих корисних надбань земської спадщини, які допоможуть забезпечити ефективне функціонування і подальшу модернізацію системи освіти, вирішити суперечливі питання (шкільна реформа, мовна політика, платність чи безоплатність навчання та ін.). Мета наукового пошуку полягає в тому, щоб на основі всебічного, комплексного аналізу напрямків, форм і методів діяльності земських установ у галузі початкової народної освіти визначити їхню дійсну роль, тобто ступінь участі, міру впливу, значення і внесок у розвиток шкільної справи в Україні.Серед численних робіт виділяються досить ґрунтовні, присвячені комплексному вивченню діяльності земств, висвітлюючі напрямки i головні риси земських просвітницьких заходів, насичені багатим фактичним, статистичним матеріалом щодо розвитку земської шкільної мережі, фінансування народної освіти, підготовки педагогічного персоналу та ін., у т.ч. i в українських земствах; деякі з них змальовують багаторічну боротьбу земств за автономію початкової школи, за паритетну участь земських органів і державних структур в управлінні справами освіти. Вони аналізували у своїх працях пріоритетні напрямки цієї роботи, історію виникнення земської початкової школи в окремих місцевостях, а також відстоювали започатковані земствами окремі принципи організації навчального процесу, зокрема принцип поступової українізації освіти. Можна резюмувати, що в дореволюційній історіографії діяльності земств в галузі народної освіти було встановлено основні напрями дослідження цієї важливої наукової проблеми, визначилися обєкти дослідження (губернські і повітові земства, початкова школа як один з важливих предметів опікування земствами, окремі форми і методи земської роботи в освітній сфері тощо), була закладена вихідна база для глибокого i всебічного дослідження даної проблеми.

2. Основний зміст дисертації