Роль виборів у процесі політичної трансформації пострадянських держав - Автореферат

Східноукраїнський національний університет ІМЕНІ Володимира Даля АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукОфіційні опоненти: доктор історичних наук, ПРОФЕСОРКУДРЯЧЕНКО Андрій Іванович, Інститут європейських досліджень НАН України, директор кандидат політичних наук, доцент ПРОБИЙГОЛОВА Наталія Володимирівна Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, доцент кафедри політології Захист відбудеться «4» березня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.09 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Проблема вивчається крізь призму дослідницької гіпотези, що механізми проведення виборів вплинули на характер відновлення державотворчих процесів, визначення політичного режиму, прийняття правових норм, які його репрезентують, становлення та підпорядкування системи влади у республіках колишнього СРСР, забезпечили різні тенденції змін у Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Росії, Туркменістані, Узбекистані, Україні. На основі систематизації фактичних матеріалів, визначені напрями демократизації виборчих процесів у пострадянських країнах та показані способи наближення до консолідованої демократії через внесення змін до законодавства, норми якого визначають і регулюють виборчі процедури, забезпечення переваги правових механізмів над політичною доцільністю, надання можливостей опозиційним силам брати участь у виборах, розширення діяльності неурядових організацій.В той час, коли інститути громадянського суспільства ще недостатньо дієві, вибори виконують функцію основної сполучної ланки між політичною елітою і суспільством, виступають свідченням обрання демократичного шляху розвитку. У вітчизняних та зарубіжних дослідженнях сформувалася думка, що перший етап трансформації пострадянських держав, а саме процес активних політичних і соціальних змін, близький до завершення, йому на зміну прийшов другий - інституалізація, структурування, тобто етап прогнозованого функціонування державного апарату. Обрання напряму дослідження повязано з виконанням теми «Євроінтеграційний вибір України: історія, політика, перспективи», № державної реєстрації 0109U001413. Мета наукової роботи - визначити особливості використання демократичних інститутів для утвердження і легітимації політичної влади у пострадянських країнах та сформулювати ефективні напрямки демократизації виборчих процесів на основі здійснення комплексного політологічного аналізу ролі виборів у політичних трансформаціях пострадянських держав. Наукову новизну конкретизують наступні положення: - запропоновано методологічний комплекс, який дає можливість висвітлити проблематику трансформаційних процесів на пострадянському просторі, визначені основні критерії для проведення розширеного компаративного аналізу ролі виборчих процесів: історичні обставини прийняття незалежності та формування політичного інституту виборів; результати перших виборів президентів; зміни до виборчого законодавства, внесені шляхом референдумів та прийняттям нових конституцій; результати всіх наступних президентських виборів; участь опозиційних партій та громадських організацій у виборчому процесі; оцінки ОБСЄ та іншими міжнародними неурядовими організаціями стосовно прозорості виборчого процесу;У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, стан наукової розробки, визначено її звязок з науковими темами, обєкт, предмет, мету та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів та окреслено методологічну основу дисертації. У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження» проаналізовано основні наукові концептуальні підходи, які пояснюють природу і динаміку політичної трансформації на просторі колишнього СРСР, висвітлено джерельну базу вивчення проблеми та сформульовані теоретико-методологічні засади дослідження. Серед них виділяємо закони, інші нормативно-правові документи стосовно виборів і виборчого процесу загалом. Термін «пострадянський простір» використаний відносно колишніх республік СРСР, сьогодні незалежних держав, на прикладі яких проводилось дослідження ролі виборів, процеси продовження президентських повноважень та укріплення вертикалі влади за допомогою формального чи неформального використання демократичних інститутів. Визначено критерії, за якими здійснюється порівняння досліджуваних держав: історичні обставини прийняття незалежності та формування політичного інституту виборів; результати перших виборів президентів; зміни до виборчого законодавства, внесені шляхом референдумів та прийняттям нових конституцій; результати всіх наступних президентських виборів; участь опозиційних партій та громадських організацій у виборчому процесі; оцінки ОБСЄ та іншими міжнародними неурядовими організаціями стосовно прозорості виборчого процесу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ