Роль вчителя іноземної мови в здійсненні навчально–виховного процесу в середній навчальних закладах - Курсовая работа

Вчитель супроводжує людину упродовж певних років її життя, допомагає зрозуміти та усвідомити споконвічні життєві цінності та знайти і вибрати вірний шлях у житті. Говорячи про вчителя саме іноземної мови, слід зазначити, що саме він обєднує всі ці вищезазначені функції. Викладач іноземної мови не лише навчає учнів та формує в них почуття комунікативної компетенції, а й виховує їх, розвиває в них почуття поваги до культури та традицій країни, мова якої вивчається, заохочує кожного учня до сумісної праці та активної діяльності [2; с.88]. Відповідно до того, чи зможе вчитель викликати у учнів зацікавленість до предмета та бажання вчити мову, буде залежати подальший навчально - виховний процес, і зрештою буде зрозуміло, чи зможе учень стати тим, ким прагне стати та досягти успішності у житті. Людина, володіючи іноземною мовою, почуває неймовірне щастя та насолоду, спілкуючись з іноземцями і усвідомлюючи той факт, що її мова зрозуміла.діяльностіМовленнєве виховання проходить безперервно, оскільки саме вчителя прагнуть наслідувати учні. Педагогіка співробітництва, яка розглядає навчально - виховний процес як живу взаємодію між рівноправними партнерами - вчителем і учнями, висуває до мовленнєвої діяльності педагога, який виступає в якості організатора цього процесу, особливі вимоги. Вчитель повинен своїм словом не просто впливати на учня, організовуючи його доцільну поведінку, але й вміти змінювати цю поведінку в залежності від різним соціальних ситуацій. Для вчителя найбільш важливим в цьому процесі виступає не скільки сам акт передачі інформації, скільки її оцінка слухачами, тобто степінь взаємодії мовленнєвого висловлювання вчителя.[7;с.256] Щоб досягнути цього, вчитель прагне поступово вволікати учнів до процесу своїх суджень, направляє мислення учнів у сторону певних висновків, вивчає їх реакцію і враховує її при подальшому розвитку теми занять.Напевно кожний педагог памятає свій перший урок у школі, перше знайомство з класом. Через деякий час педагог відрізняє дітей, запамятовує їх особистісні ознаки. Хоча з часом, педагог починає помічати, що існує й інша, прихована від людського ока, система відносин, заснована на основі дружби, товариства, взаємних симпатій та антипатій. Чим більший педагогічний досвід у педагога, тим суттєвіше він розуміє, яку велику роль вона відіграє у встановленні характерів, у формуванні світосприйняття, у відокремленні інтересів та схильностей учнів. Педагог, працюючи з дітьми, повинен мати високий рівень розвитку творчого потенціалу, широкий світогляд, глибокі знання з психології дитини, розвинену рефлексію та апатію, володіти досконалими вміннями у сфері організаційної та комунікативної діяльності.На становлення педагога як професіонала впливає багато факторів: вік, педагогічний стаж й особливості професійно - педагогічної діяльності. Професійно значущі якості особистості вчителя як характеристики інтелектуальної й емоційно - вольової сторін особистості істотно впливають на результат професійно - педагогічної діяльності і визначають індивідуальний стиль педагога. У психолого-педагогічній літературі виділяють такі якості особистості педагога: [17; c.55] Цілеспрямованість уміння направляти і використовувати всі якості своєї особистості на досягнення поставлених педагогічних задач. Можна також виділити якості особистості педагога, що не мають вирішального впливу на ефективність діяльності, однак сприяють її успішності.Одне з найголовніших завдань освіти - зробити людину творчою особистістю. Пріоритет особистості має стати основою філософії та ідеологією навчання, виховання, центральною ціннісною орієнтацією як вчителя, так і обдарованого учня. Розглянемо основні риси успішного вчителя новатора іноземної мови: 1. Натхненний (надихає учнів на успішну діяльність, учні відчувають його захоплення своєю роботою та предметом.) Підтримує учнів( розвиває та підтримує творчість і допитливість учнів, дружній та доброзичливий, підтримує і заохочує, усміхнений, уважний і люблячий).Якість людської мови як засобу комунікації визначається двома параметрами: швидкістю мовленнєвої реакції та широта кругозору. Викладач повинен ставити головний акцент на завдання, які розвивають творчий початок особистості, підвищують мотивацію вивчення мови та покращує мову як основний механізм комунікації. В сьогоднішніх умовах креатині методи повинні стати головними, оскільки вони формують творчу, мовленнєву особистість, яка спроможна швидко реагувати та адаптуватись до будь - якого мовленнєвого середовища та певним соціальним умовам. Використання цих методів дає дуже хороші результати при навчанні іноземній мові. Після проходження тієї чи іншої теми, скажімо „меблі” чи „ресторан”, викладач може у швидкому темпі називати предмети, які відносяться чи не відносяться до даного семантичного поля.Крізь призму діяльності учня необхідно переосмислити саму структуру навчально - виховного процесу. Лише за цієї умови вчитель може повністю повноцінно включати учня в діяльність і займати позицію „партнера”.[13; c.58] Суть пробле

ПЛАН

Вступ

РОЗДІЛ І Сутність особистості вчителя та його викладацької діяльності

1. Вчитель як індивід, особистість та професіонал: 1.1 Культура та техніка мови вчителя;

1.2 Професійно важливі якості педагога;

1.3. Психологічне забезпечення діяльності педагога

2. Особистість вчителя іноземної мови: 2.1 Модель вчителя - новатора;

2.2 Креативність та артистизм вчителя іноземної мови

3. Роль вчителя та учнів у процесі навчання іноземній мові: 3.1. Співробітництво на уроці іноземної мови

РОЗДІЛ ІІ Роль вчителя іноземної мови у навчанні та вихованні учнів

1. Психологічні аспекти діяльності вчителя іноземної мови: 1.1 Урахування вчителем вікових особливостей учнів;

1.2 Вчитель іноземної мови та психологічна допомога підліткам

1.3. Робота вчителя зі слабко встигаючими учнями

2. Роль вчителя іноземної мови у процесі навчання: 2.1.Активізація навчальної діяльності учнів на уроці;

2.2 Методи та способи подолання неуспішності

3. Процес виховання вчителем іноземної мови: 3.1 Створення ситуації успіху;

3.2 Впровадження елементів національного виховання

Висновки

Додатки

Список використаної літератури