Роль вітаміну Е у процесах функціонування клітинних ядер та мітохондрій печінки щурів - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наукЯдра виділяли за методом (Blobel, 1966), розчини 0,25 М і 2,2 М цукрози готували на ТМК-буфері (50 мм. тріс-HCL (РН 7,4), 5 мм. Виділення хроматину проводили за методом (Гілмор, 1987), ядерний матрикс отримували за методом (Kaufmann, 1986). Мітохондрії з печінки щурів отримували за методом (Parsons, 1967) у середовищі, що містило 0,225 М манніт, 0,07 М цукрозу, 0,002 М ЕДТА на 10 мм. трис-HCL буфері (РН 7,4). Звязування (3Н) токоферолу з ядрами вивчали у розчині 0,25 М цукрози на ТМК-буфері, звязування з хроматином - у 10 мм. трис-HCL буфері (РН 8,0) - 10% гліцерині - 1 мм. дитіотриетолі. Вивчення залежності звязування (3Н) токоферолу з білками мембран ядер та мітохондрій від концентрації його у пробі проводили, додаючи екстракт, отриманий після обробки ядер чи мітохондрій 1%-ним тритоном Х-100, до 50% суспензії гідроксиапатиту (ГАП) у 20 мм.Оскільки одним з показників функціональної активності ядер є синтез нуклеїнових кислот, перш за все була досліджена дія токоферолу на РНК-и ДНК-полімеразну активність ізольованих ядер печінки щурів. Ми припустили, що зменшення впливу токоферолу на синтез нуклеїнових кислот у ядрах Е-гіповітамінозних щурів може бути обумовлено порушенням у цих умовах синтезу ТЗБ, які відіграють важливу роль у дії цього вітаміну. При вивченні звязування з ядрами (3Н) токоферолу (1,5 НМ - 7,6 МКМ) виявлено, що предінкубація з надлишком неміченого вітаміну не викликає зниження радіоактивності ядер, тобто загальне звязування вітаміну Е з нативними ядрами має неспецифічний характер. При вивченні особливостей звязування токоферолу з хроматином виявлено нерівномірне розподілення вітамін Е-звязуючих ділянок у хроматині та встановлено більш високу щільність місць звязування цього вітаміну у транскрипційно-активних ділянках ДНК, які мають підвищену чутливість до ДНКАЗИ I. Специфічне звязування токоферолу при його додаванні у фізіологічних концентраціях виявлено лише для білків першої з цих фракцій, про що свідчать дані, отримані при вивченні звязування (3Н)-токоферолу у присутності надлишку неміченого ліганду, а також результати дослідів, у яких замість неміченого вітаміну були використані його аналоги - хінон коротколанцюговий та токоферилацетат (Петрова, Капралов, 1991).Здатність токоферолу звязуватися з ядерною мембраною, хроматином та ядерним матриксом, а також наявність у ядрах специфічних токоферолзвязуючих білків, які сприяють його дії на синтез РНК та ДНК, свідчать про те, що цей вітамін бере участь у процесах функціонування клітинного ядра. Токоферол збільшує ДНК-полімеразну активність ізольованих ядер клітин печінки щурів. Вітамін Е специфічно звязується з ядерним матриксом та впливає на його РНК-полімеразну активність, а білковий склад цього компоненту клітинного ядра змінюється при Е-гіповітамінозі, що свідчить про те, що у дію токоферолу на функції ядра залучений ядерний матрикс. Здатність токоферолу взаємодіяти з олігонуклеосомами, нерівномірне розподілення звязуючих його ділянок у хроматині та зміна структури хроматину при Е-гіповітамінозі вказують на участь цього вітаміну у функціонуванні хроматину.У взаємодію токоферолу з хроматином залучені міцно звязані негістонові білки. Взаємодія токоферолу з ядрами та хроматином відбувається за участю токоферолзвязуючих білків.