Роль установки у вчиненні "безмотивних" насильницьких злочинів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана в Національній академії внутрішніх справ України, МВС України Казміренко Людмила Іванівна, Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри юридичної психології Національній академії внутрішніх справ України, кафедра юридичної психології, професор. Захист відбудеться 25.05.2001 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.007.01 при Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м.На сучасному етапі становлення нашого суспільства, в умовах зростання кількості та ускладнення змісту психологічних проблем як наслідку техногенності європейської цивілізації в цілому та розвитку нової державності в Україні, зокрема, особливої уваги потребує вивчення осіб, що вчиняють насильницькі злочини, природи та механізмів такої поведінки. При цьому досить чітко відокремлюється молодіжний контингент злочинності: особами у віці 18-24 роки було вчинено 18,2% навмисних вбивств, 16,8% навмисних тяжких тілесних ушкоджень, 30,1% хуліганств та 42,7% зґвалтувань; особами наступної вікової категорії (25-29 років) вчинено відповідно 14% вбивств, 13,5% тяжких тілесних ушкоджень, 17% хуліганств та 18% зґвалтувань. Краснушкін визначив пять основних напрямів наукової діяльності по вивченню злочинності в СРСР, а саме: дослідження злочинності як соціально-економічного явища; зясування місця злочинності серед інших феноменів та її співвідношення з ними; вивчення законів, що керують формуванням різних типів злочинців і всієї злочинності в цілому; і, нарешті, відшукання таких типових рис у представників різноманітних видів злочинності, що дадуть можливість говорити про соціальний тип або, вірніше, про соціальні типи представників злочинного світу в усіх його різновидах. На його думку, особливе місце тут обіймає психологічне вивчення характеру злочинця та механізмів його поведінки, зясовуючи як ті з них, що притаманні психічно здоровій особистості, так і ті, що є межовими між нормою і ненормальністю. Вивчення теоретико-прикладних основ психології установки дало нам можливість сформулювати гіпотезу: злочинці, що вчинили тяжкі “безмотивні” насильницькі злочини мають специфічний психологічний профіль та відповідну агресивну установку, які сформувалися під сукупним впливом психофізіологічних, індивідуально-психологічних (у тому числі патохарактерологічних) чинників та несприятливих умов соціалізації особистості.Особа вчиняє вбивство не тому, що не може без цього існувати, а тому, що через минулий досвід та індивідуально-психологічні особливостей у неї сформована установка у вигляді здатності реагування на деякі ситуації лише деструктивно. За отриманими за допомогою ММРІ даними складені індивідуальні графіки для кожного з протестованих та узагальнені таблиці (в Т-балах), причому профіль у межах 40-65 Т-балів оцінювався як норма; шкали, що мають піки у межах 65-75 Т-балів, вказують на існування акцентуацій; а вище 75 - психопатологічних станів або психопатій. Гіперконтроль своєї поведінки, зокрема гетероагресивних тенденцій (підвищення показника сьомої шкали), робить неможливим постійний відкритий прояв асоціальних тенденцій, навіть якщо має місце невизнання соціальних і морально-етичних норм (підвищення рівнів сьомої та четвертої шкал при відносно низьких значеннях другої). В поєднанні з підвищенням активності (девята шкала) можливі спалахи неконтрольованої і немотивованої агресії, що особливо часто спостерігається при паралельному підвищенні тривожності (сьома шкала) як протест проти “неприйнятних” моральних і етичних “обмежень” (знов-таки надмірна субєктивність, що визначається восьмою шкалою, призводить до відриву від реальності) Зазначене свідчить про неспроможність до інтеріоризації соціальних норм на рівні власних установок. Проведений математико-статистичний аналіз отриманих за даною методикою результатів свідчить про наявність кореляційних звязків між такими параметрами особистості представників першої групи як високі позитивні кореляційні звязки шкали імпульсивності з показниками шкал індивідуалістичності (шизоїдності), активності та тривожності, які дорівнюють 0,750; 0,737; 0,545; та високі негативні кореляційні звязки шкали імпульсивності з показниками шкал аутизму, соматизації тривоги, маскулинності / фемінності та депресивності, які дорівнюють-0,749;-0,746;-0,723;-0,536; в свою чергу у представників другої групи - високі позитивні кореляційні звязки шкали індивідуалістичності (шизоїдності) з показниками шкали активності 0,662; шкали тривожності 0,657; шкали імпульсивності 0,648; шкали депресивності 0,639; та високі негативні кореляційні звязки шкали індивідуалістичності (шизоїдності) з показниками шкали соматизації тривоги-0,689; шкали аутизму-0,572.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ