Розгляд клінічних та морфологічних особливостей хронічного гломерулонефриту. Дослідження рівнів цитокінів у крові хворих на ХГН. Розробка рекомендацій щодо поліпшення діагностики та прогнозування хвороби нирок на різних стадіях її прогресування.
При низкой оригинальности работы "Роль цитокінів (інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12) у прогресуванні хронічного гломерулонефриту", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукХронічний гломерулонефрит (ХГН) - захворювання, яке характеризується постійним прогресуванням, розпочавшись, процес поступово призводить до склерозування ниркової тканини (Atkins R., 2000, Абрамова Т.В., 2005, Шулутко Б.І., 2005). Останнім часом у клінічній імунології активно вивчається та знаходить подальший розвиток новий клас пептидів імунної системи - цитокіни (Ковальчук Л.В., 1997, Segerer S., Nelson P.J., Schlondorf D., 2003, Синяченко О.В., Ігнатенко І.В., Мухін І.В., 2006). Інтерлейкін - 6 та інтерлейкін - 12 мають загальну субодиницю - гликопротеїн gp130, яку використовують для проведення сигналу до клітини. Тому, ми вважали доцільним вивчити роль про запальних цитокінів, а саме інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12, у прогресуванні хронічного гломерулонефриту на різних стадіях хронічної хвороби нирок. Дисертант вивчила рівень інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-12 у хворих на ХГН на різних стадіях хронічної хвороби нирок.Усі хворі були поділені на 5 груп: 1 група - 18 хворих із ХХН I стадії (ШКФ - 112,09 3,6 мл/хв.); Хворі з наявністю анемії у групі з ХХН IV стадії складали 36,4% (4 особи), у підгрупі з ХХН V стадії складали 100% (16 осіб). Кількість хворих з синдромом артеріальної гіпертензії (САГ) збільшувалася від I до V стадії ХХН та складала у групі хворих з ХХН I стадії - 38,9% (7 осіб), у групі хворих з ХХН II стадії - 27,8% (5 осіб), у групі хворих з ХХН III стадії - 58,3% (7 осіб), з ХХН IV стадії - 72,7% (8 осіб) та у групі хворих з ХХН V стадії - 68,8% (11осіб). Підгрупа хворих з нефротичним синдромом складала при ХХН I стадії - 22,2% (4 особи), при ХХН II стадії - 33,3% (6 осіб), при ХХН III стадії - 41,7% (5 осіб), при ХХН IV стадії - 27,3% (3 особи), при ХХН V стадії - 31,2% (5 осіб). Спостерігалася також суттєва різниця рівня даного цитокіну у підгрупах з різними клінічними синдромами ХГН у групах з ХХН II стадії, ХХН III стадії, ХХН IV стадії, ХХН V стадії.На всіх стадіях ХХН має місце підвищення рівня ІЛ-12 в крові, найбільш виражене при ХХН III, IV,V стадій. Рівень ІЛ-6 в крові помірно підвищений при ХХН III стадії та знижується при подальшому прогресуванні хвороби, відображаючи вираженість гострої фази запалення при гломерулонефриті, яка зменшується по мірі прогресування склеротичних процесів в нирках. Рівень ІЛ-6 в крові найбільш високий при нефротичному синдромі, зростає до ХХН IV стадії та знижується при термінальній уремії. Підвищення рівня ІЛ-6 в крові відображає активність запалення гострої фази при гломерулонефриті, що найбільш виражена при ХХН III стадії та зменшується при подальшому прогресуванні хвороби. Підвищення рівня ІЛ-12 та зниження рівня ІЛ-6 в крові в динаміці перебігу гломерулонефриту може використовуватися, як критерій несприятливого прогнозу.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
