Роль ціннісного фактору у формуванні структури дозвілля старших школярів - Дипломная работа

В нашому суспільстві в культурно-дозвільній сфері намітився ряд процесів, які, на думку фахівців, заважають духовному розвитку особистості: втрата духовно-етичних орієнтирів, відчуження молоді від культури та мистецтва, скорочення фінансової забезпеченості закладів культури, в тому числі і діяльності сучасних культурно-дозвільних центрів, скорочення безпосереднього спілкування і переміщення дозвілля в мережу Інтернет. Аналіз літератури свідчить, що проблема дозвілля молоді та школярів вивчалась багатьма вченими, але вони, передусім, намагалися дати визначення власне поняттю «дозвілля», вивчали структуру проведення вільного часу молодими людьми, вплив же ціннісного чинника на формування структури дозвілля школярів залишається мало вивченим, в той час як він заслуговує пильної уваги тому, що людина, яка використовує своє дозвілля різнобічно, не тільки з інтересом для себе, але і з користю для суспільства, розвивається в особистісному плані і позитивно впливає на духовний розвиток людей, з якими перебуває у взаємодії. Визначити роль ціннісного фактору у формуванні структури дозвілля старших школярів. проаналізувати, що таке дозвілля, які виділяють типології видів діяльності у вільний час; Під час дослідження категорії «дозвілля» було використано аналіз співвідношення понять «вільний час» і «дозвілля», представлений в роботах Н.ціннісний орієнтація школяр дозвілляДюмазедьє, який на основі аналізу емпіричних досліджень, які зафіксували докорінні зміни в способі життя і дозвіллі, сказав про «цивілізацію дозвілля». Розглянувши інформаційну еру з точки зору людини, яка намагається пристосовуватися до сучасного світу, дослідники створюють таку картину життя після роботи, яка є одночасно занадто невизначеною і занадто тривожною [73, с. Таким чином, з другої половини ХХ ст. значення вільного часу постійно збільшується, а дозвілля визнається чи не основною цінністю людського існування [101, с. На даний час проводяться загальнонаціональні дослідження найбільш поширених форм проведення вільного часу. Зокрема, в 1985-1987 рр. було проведено дослідження, метою якого стало дослідження кількості часу, який витрачають школярі на той чи інший вид дозвільної діяльності, а також визначити види дозвільної діяльності найбільш популярні серед школярів різного віку.Якщо розглянути дані для школярів різних класів, видно, що цінність багатства є однаковою мірою майже незначною як для учнів восьмого класу, так і для учнів 11 класу (позицію «дуже значуща» обирають від 9% в 10 класі до 14% в девятому). Більше половини опитаних школярів не займаються ні в музичній школі (8 клас - 61%, 9 клас - 66%, 10 клас - 72% та 11 клас - 74%), ні в художній школі (8 клас - 65%, 9 клас - 73%, 10 клас - 79% та 11 клас - 74%). Декілька разів на тиждень, але не кожного дня займаються з репетитором 25% опитаних одинадцятикласників, 14% десятикласників, 12% девятикласників та лише 9% восьмикласників, в той час як ніколи не займаються з репетитором більше половини опитаних, а саме 60% учнів 8 класу, 56% та 57% учнів 10 та 9 класу відповідно, 43% учнів 11 класу. Відповіді на питання «Як часто Ви займаєтесь вивченням іноземних мов в час, вільний від занять?» розділилися так: серед учнів 8 класу ніколи не вивчають іноземні мови у вільний час 30% опитаних, в той час як 20% вивчають їх кожного дня; серед учнів 9 класу також 30% опитаних ніколи не вивчають іноземні мови у вільний час, а 21% серед опитаних вивчають їх кожного дня; серед десятикласників вивчають іноземні мови кожного дня 18%, а ніколи не вивчають 27% опитаних; ніколи не вивчають іноземні мови 37% серед опитаних одинадцятикласників, вивчають кожного дня 18%. Серед учнів 8 класу переглядають кінофільми вдома кожного дня 33% опитаних та 25% переглядають декілька разів на тиждень, але не кожного дня; серед школярів 9 класу кожного дня займаються цим видом діяльності 32% опитаних, а декілька разів на тиждень 24%; 34% десятикласників переглядають кінофільми вдома кожного дня та 30% - декілька разів на тиждень, але не кожного дня; серед учнів 11 класу декілька разів на тиждень переглядають кінофільми 28% опитаних та 34% кожного дня.Тому необхідно вивчати дозвільні практики школярів та молоді, а також їх ціннісні орієнтації, адже вільний час є одним із важливих засобів формування особи молодої людини. Дослідження ціннісних орієнтацій підлітків є особливо важливим для вивчення, адже вони - майбутнє суспільства, від того, якими цінностями вони керуються в житті, і як саме воліють проводити свій вільний час залежить, яке майбутнє чекає на нашу країну. Результати дослідницького проекту «Повсякденне життя луганського школяра - 2013» показали, що в дозвіллі школярів домінує «несерйозне», «випадкове», «звичайне» дозвілля, яке не вимагає докладання зусиль і, відповідно не пропонує широкий спектр можливостей для самореалізації.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I Цінності та дозвілля як категорії соціології

1.1 Теоретичні традиції визначення цінностей в філософській та соціологічній думці

1.2 Інтерпретація дозвілля та його видів в соціологічній науці

Висновки до розділу

РОЗДІЛ II Ціннісний фактор у формуванні структури дозвілля старших школярів

2.1 Напрями та особливості дослідження дозвілля та ціннісних орієнтацій в соціології

2.2 Структура дозвілля старших школярів та вплив на неї ціннісних орієнтацій

Висновки до розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ