Роль тренера в підготовці спортсмена - Курсовая работа

Педагогічне уміння - це спосіб дії, що спирається на сукупність знань, навичок, задатків і здібностей і свідомо реалізується тренером у педагогічній ситуації. Педагогічна задача припускає усвідомлення тренером кінцевої мети своєї діяльності і способів вирішення в процесі навчальної і позанавчальної діяльності співвіднесених між собою стратегічних, тактичних і оперативних задач. У способі рішення задачі повинні відображатися усі компоненти діяльності тренера. Вивчаючи специфіку діяльності тренера спортивного колективу, шляхи оптимізації процесів виховання і навчання, психолого-педагогічні аспекти формування і становлення особистості підлітка, ми використовували теоретичні положення педагогів, психологів, теоретиків фізичного виховання Б. Г. Вивчення ведучих компонентів у структурі педагогічної діяльності дозволило визначити оптимальну структуру знань тренера, виявити і класифікувати професійно значимі уміння, співвіднесені з педагогічними здібностями, що розвиваються в процесі діяльності, і психологічними якостями особистості тренера, визначити особливості творчого рішення спортивних і педагогічних задач, розробити модель індивідуалізації процесу виховання і навчання юних спортсменів і на її основі - систему завдань для підлітків.До структурних компонентів, що дозволяють аналізувати педагогічну систему в статиці, відносяться мети педагогічної системи, зміст навчальної інформації, засобу педагогічної комунікації, діяльність юних спортсменів і тренера. Мети будь-якої педагогічної системи перетворюються в життя в педагогічному процесі. Педагогічна система припускає участь у процесі педагогічної праці вихователя (субєкта) і вихованця (обєкта), причому керівна і направляюча роль у ньому належить педагогові. У своїй діяльності вона реалізує ведучі принципи самоврядування: принцип активного саморуху за рахунок розвитку ініціативи, активності, самостійності юних спортсменів і їхньої взаємодії із середовищем, тобто з різними громадськими організаціями; принцип цілеспрямування, що виявляється в доцільно спланованій діяльності колективу; принцип інформаційного звязку елементів, що забезпечує необхідну погодженість у роботі активу і його взаємозвязку з юними спортсменами; принцип субординації елементів і ієрархічності структури системи, що конкретизується в принципі добровільності вступу підлітків у колектив і активну участь у його справах. Таким чином, педагогічна система "тренер - дитячий спортивний колектив" відповідає усім вимогам існування педагогічних систем: має стійкість, стабільністю, твердою організацією і взаємодією структурних і функціональних компонентів, високим ступенем їхньої упорядкованості і спрямованості.Загальними ознаками професіоналізму в різних професіях є: 1) володіння спеціальними знаннями про мети, зміст, обєкт і засобах праці; 2) володіння спеціальними уміннями в здійсненні процесу діяльності на всіх його етапах: підготовчому, виконавчому, підсумковому; 3) спеціальні властивості особистості і характеру, що дозволяють здійснювати процес діяльності й одержувати шукані результати. Іншими словами, ефективність припускає відповідність структури і функціонування психіки тренера структурі і динаміці його діяльності. Будучи сформованими, особистісні передумови допомагають тренерові виявляти стійкість у практичному здійсненні цілей діяльності, зберігати сталість стилю роботи [6]. Формування передумов підвищення ефективності діяльності тренера залежить від того, наскільки добре володіє тренер конкретним видом спорту, від його ерудиції, культури і рівня педагогічної майстерності і фізичної підготовленості. При цьому діяльність тренерів характеризується по: 1) відношенню до спорту і педагогічної діяльності взагалі і до роботи з юними спортсменами зокрема; 2) характерові визначення змісту діяльності з юними спортсменами; 3) знанню закономірностей навчально-виховного процесу в роботі з юними спортсменами.Важливим критерієм педагогічної майстерності тренера в суспільно-політичній роботі з юними спортсменами є уміння виховувати в них: 1) почуття безпосередньої приналежності до дитячої організації як до колективу; 2) інтерес до політичного життя України і інших країн і прагнення до політичної самоосвіти; 3) чуйність, звичку зауважувати, коли ровесники і дорослі мають потребу в їхній допомозі, діяти, не чекаючи прохання або розпорядження старших; 4) відчуття радості від праці на загальну користь, відчуття своєї потреби країні; 5) навички ретельності й організованості в колективній роботі команди; 6) прагнення бачити свою успішну роботу як частина суспільних справ усього спортивного колективу; 7) уміння енергійне домагатися позитивного результату і почуття відповідальності за спортивно-масову роботу в колективі; 8) свідоме відношення до справ команди, корисним для навколишніх, для самої команди і для підлітка. Високі моральні якості тренер виробить у себе, якщо буде строго додержуватися принципів морального кодексу, на їхній основі будувати свої взаємини з вихованцями і з іншими людьми як на роботі, та

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Сучасний тренер у педагогічній системі

1.1 Педагогічна система "тренер - спортивний колектив"

1.2 Критерії педагогічної майстерності і передумови підвищення ефективності діяльності тренера

1.3 Вимоги до діяльності тренера

1.4 Функції тренера

1.5 Структура діяльності тренера

Розділ 2. Індивідуалізація педагогічного процесу в роботі тренера

2.1 Індивідуальний підхід у навчанні і вихованні

2.2 Індивідуальний підхід у навчанні як захід педагогічного впливу

2.3 Розвиток спортивної активності в підлітків з урахуванням їх індивідуальності

2.4 Модель індивідуалізації виховання юного спортсмена

Висновок

Література