Роль тиреоїдних гормонів у регуляції обміну фосфоінозитидів у печінці щурів різного віку - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Роль тиреоїдних гормонів у регуляції обміну фосфоінозитидів уВивчали вікові особливості обміну фосфоінозитидів у печінці щурів, а також досліджували роль тиреоїдних гормонів у регуляції метаболізму фосфоінозитидів печінки щурів в онтогенезі. Встановлено, що тиреоїдний статус піддослідних тварин визначає інтенсивність утворення фосфоінозитидів у печінці. Установлено, что с возрастом снижается базальный уровень и интенсивность процессов синтеза фосфатидилинозита, фосфатидилинозит-4-фосфата и фосфатидилинозит-4,5-бисфосфата в печени крыс. Подавление функциональной активности щитовидной железы у молодых животных введением тиреостатического препарата мерказолила приводит к снижению образования вновь синтезированных фосфатидилинозит-4-фосфата и фосфатидилинозит-4,5-бисфосфата и не влияет на уровень фосфатидилинозита. Инкубация гепатоцитов, выделенных из печени 3-месячных крыс, в присутствии активатора протеинкиназы С - форбол 12-миристат 13-ацетата стимулирует образование фосфатидилинозита, фосфатидилинозит-4-фосфата и имитирует эффект тироксина на накопление фосфатидилинозит-4,5-бисфосфата.Агоніст-залежний гідроліз фосфатидилінозит-4,5-бісфосфату (ФІФ2) за участю фосфатидилінозит (ФІ)-специфічної фосфоліпази С (ФЛС), що супроводжується утворенням вторинних посередників: діацилгліцерину (ДАГ) і інозит-1,4,5-трифосфату (ІФ3), збільшенням концентрації іонів Са2 у цитоплазмі й активацією протеїнкінази С (ПКС), - один з універсальних механізмів проведення гормонального сигналу у клітину [Rhee, Bae, 1997; Anderson et al., 1999]. На цей час існує уявлення, що порушення функціонування поліфосфоінозитидної сигнальної системи на пізніх етапах онтогенезу багато в чому визначає зміну чутливості клітин до дії регуляторних стимулів при старінні [Lipschitz et al., 1991; Witkowski, 1999; Alvarez et al., 2001]. Вивчення вікових особливостей ролі тиреоїдних гормонів у регуляції обміну фосфоінозитидів у клітинах печінки допоможе зясувати механізми, які лежать в основі регуляції тиреоїдними гормонами чутливості клітин до дії регуляторних стимулів, а також сприятиме розумінню причин порушеня функціональної реактивності клітин печінки при старінні. Встановлено, що при старінні значно знижується вміст та інтенсивність утворення поліфосфоінозитидів, яке супроводжується уповільненням включення арахідонової та посиленням включення олеїнової жирних кислот до складу цих ліпідів у клітинах печінки. З огляду на встановлений факт, що тиреоїдні гормони модулюють ефекти а1-адренорецепторів [Daza et al., 1997] (дія яких опосередкована активацією поліфосфоінозитидної сигнальної системи), отримані в нашій роботі результати доцільно враховувати в клінічній практиці при спільному призначенні йодотиронинів з іншими гормонами і лікарськими препаратами.При старінні в печінці щурів знижується вміст і обмін досліджених сигнальних фосфоінозитидів. Пригнічення функції щитоподібної залози у молодих тварин призводить до гальмування включення [3H]інозиту у ФІФ і ФІФ2 печінки. У старих тварин зниження рівня йодотиронинів викликає накопичення в печінці новосинтезованого ФІФ і не впливає на синтез інших ліпідів. На ранньому етапі дії тироксину на організм статевозрілих тварин спостерігається швидкі та короткочасні, але різнонаправлені зміни рівня новосинтезованих ФІ, ФІФ2 і ГФІ у печінці. В ізольованих гепатоцитах тироксин викликає швидке, але короткочасне накопиченням ДАГ та ІФ3 на тлі зниження рівня ФІФ2, що свідчить про активацію ФІ-специфічної ФЛС.