Роль терморегуляції в загартуванні організму дитини - Курсовая работа

Терморегуляція організму дитини полягає у регуляції температури тіла дитини. Особливої уваги для підтримання нормального здоровя дітей дошкільного віку потребує підтримання нормальної температури тіла, профілактика та боротьба з хворобами, які характерні для цього віку та відзначаються значним поширенням, високим рівнем захворюваності та загибелі, тривалим порушенням виробничої діяльності. Актуальність: хвороби дітей дошкільного віку різноманітні, про що свідчить перш за все різноманітність вірусів, яким властива висока контагіозність і здатність викликати епідемії та пандемії, що спричиняє часто небажані зміни в стані здоровя дитини і потребує тривалого лікування, а причиною цього є низька опірність організму.Передусім у дітей інше порівняно з дорослими співвідношення площі поверхні тіла (де відбувається тепловіддача) і її маси (де створюється тепло). За рахунок значної переваги поверхні зміщується співвідношення "тепловіддача - теплотворення" у бік підвищення тепловіддачі. Завдяки цьому змінюється й режим температурного комфорту в бік підвищення зовнішньої температури до 32-34 °С. Велика площа поверхні створює умови для інтенсивнішого охолодження і підігрівання. У малюків, особливо у перші місяці життя, велику роль у терморегуляції відіграє бурий жир.Регуляція температури полягає в узгодженні процесів теплопродукції (хімічна терморегуляція) та тепловіддачі (фізична терморегуляція). В усіх органах унаслідок процесів обміну речовин відбувається теплопродукція. У стані спокою на печінку припадає близько 20 % загальної теплопродукції, на інші внутрішні органи - 56%, на скелетні мязи - 20%; при фізичному навантаженні на скелетні мязи - до 90 %, на внутрішні органи - лише 8 %. При тремтінні теплопродукція підвищується у 2-3 рази. Регуляція теплопродукції в мязах повязана з впливом ?-мотонейронів на функцію та метаболізм мязів, у інших тканинах - симпатичної нервової системи і катехоламінів (підвищують інтенсивність метаболізму на 50 %) та дією гормонів, особливо тироксину,.який підвищує теплопродукцію майже вдвічі.Розташовані в шкірі, підшкірній основі та кровоносних судинах цих ділянок, периферичні рецептори бувають двох типів-теплові та холодові (переважно холодові). Крім того, в шкірі є терморецептори, які збуджуються при температурі понад 45 °С. Ці рецептори відіграють основну роль у регулюванні теплообміну, тому що вони контролюють температуру ядра. Навпаки, при підвищенні температури тіла при фізичній праці збуджуються внутрішні теплові рецептори, запускаються процеси видалення надлишку тепла шляхом розширення судин, потіння. Частота виникнення нервових імпульсів у рецепторах залежить від температури.Центр терморегуляції міститься в гіпоталамусі. Звідси через симпатичну нервову систему ідуть імпульси, що підвищують метаболізм, звужують судини шкіри, активізують терморегуляцію скелетних мязів. Звідси йдуть імпульси, які розширюють судини шкіри, підвищують виділення поту, знижують теплопродукцію. Певну роль у регуляції температури тіла грають і інші відділи ЦНС (ретикулярна формація, лімбічна система, кора головного мозку). Так, такі механізми, як потовиділення або мязове тремтіння, вмикаються тоді, коли інші шляхи підтримання постійної температури ядра виявляються не досить ефективними.Температура може змінюватись під впливом ендогенних або екзогенних чинників. Наприклад, при дії низької температури паралельно з інтенсифікацією процесів теплопродукції для зменшення тепловіддачі звужуються судини шкіри. Але при дуже низькій температурі це може спричинити відмороження. Тому звичайно після звуження кровоносні судини можуть розширюватися і кров знову рухається до шкіри. В умовах дуже низької навколишньої температури розширення судин шкіри може призвести до збільшення тепловитрат, зниження температури ядра, і людина може замерзнути.Однак розлад функцій організму спостерігається раніше, ніж температура досягає критичних величин, і супроводиться загальним зниженням захисних сил організму, що може бути причиною виникнення різних захворювань. Температуру як міру теплової енергії відносять до важливих фізико-хімічних констант організму. її величини є сталими не тільки для організму в цілому, та окремих органів і ділянок тіла. Одна і та сама температура різними частинами тіла може сприйматися або як тепло, або як холод, або зон сім не відчуватись. Так, якщо предмет, температура якого 34 °С, прикласти до шкіри передпліччя, то його температура не буде сприйматись зовсім. Коли змінюється температура окремої невеликої ділянки шкіри, виникають судинні і обмінні зміни спочатку в місці охолодження шкіри, а потім в усіх органах і системах організму.Минуло не одне тисячоліття з того часу, як людство довідалося про цілющу силу трьох великих лікарів природи: сонця, повітря і води. Саме вони - вода, повітря і сонце - залишаються і досі основними загартовуючими чинниками. До того ж, використані людиною у сполученні з фізичною культурою та правильно поставленою руховою активністю, ці чинники є певним гарантом вашого здор

Зміст

Вступ

Розділ 1. Терморегуляція організму

1.1 Вікові зміни системи терморегуляції

1.2 Механізми терморегуляції

1.3 Система терморегуляції

1.4 Центр терморегуляції

1.5 Гіпо- і гіпертермія

1.6 Місце терморегуляції в загартуванні організму

Розділ 2. Загартування та його роль у розвитку організму дитини

2.1 Основні загартовуючи чинники та їх значення для здоровя

2.2 Правила та умови загартування

2.3 Види загартовування та їх характеристика

2.3.1 Загартовування повітрям

2.3.2 Загартовування сонцем

2.3.3 Загартовування водою

2.3.4 Ходіння босоніж

2.3.5 Загартовування холодом (""моржування"")

2.4 Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання

Висновок

Література