Роль теореми Коуза в становленні нового інституціоналізму в другій половині ХХ століття - Автореферат

Київський національний економічний університет імені Вадима ГетьманаНауковий керівник: доктор економічних наук, професор Проскурін Петро Васильович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, професор кафедри історії економічних учень та економічної історії Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Гриценко Андрій Андрійович, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, завідувач відділу економічної теорії кандидат економічних наук, доцент Гайдай Тетяна Вікторівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка докторант кафедри економічної теорії Захист відбудеться “27” жовтня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м.Проблеми формування нової інституціональної економічної теорії широко досліджуються економістами як країн з розвинутою ринковою економікою, так і на теренах колишнього СРСР. У вітчизняних дослідженнях, серед проблем нової інституціональної економічної теорії вирізняється робота С.І.Архієреєва з аналізу трансакційних витрат в умовах ринкової трансформації, трансакційних витрат фондового ринку та грошового накопичення, а також дослідження американським вченим українського походження І.С.Коропецьким трансакційного сектору економіки України. У методологічному аспекті мало приділяється уваги особливостям методів дослідження Р.Коуза, зясуванню реальних передумов та історичних особливостей епохи, під час якої ним було здійснено відкриття існування трансакційних витрат, новаторським підходам щодо проблеми соціальних витрат та теореми Коуза (яка поєднує в собі взаємозвязок проблем трансакційних витрат, зовнішніх ефектів та прав власності). В межах цієї теми автором підготовлений окремий підрозділ “Теорема Коуза в історії інституціоналізму ХХ ст.”, в якому розкривається роль, що відіграла теорема Коуза у формуванні сучасного інституціоналізму та напрямів, що входять до складу нової інституціональної економічної теорії; обґрунтовується необхідність врахування на практиці положень, закладених в теоремі Коуза, зокрема вплив позитивних трансакційних витрат, специфікації і захисту прав власності на ефективність використання наявних ресурсів в економічній системі. Для одержання конкретних наукових результатів були застосовані наступні загальнонаукові методи: історико-генетичний метод - для дослідження генезису поняття “трансакція”, історичного підґрунтя відкриття Р.Коузом явища “трансакційних витрат”; методи аналізу і синтезу використовувалися в процесі дослідження робіт представників неокласичного та інституціонального напрямів, методологічних особливостей підходу Р.Коуза та значення його теореми для подальшого розвитку економічної науки та функціонування економіки; методи індукції та дедукції - в процесі аналізу проблеми зовнішніх ефектів та трансакційних витрат; порівняльний метод - для порівняння методологічної основи різних напрямів економічної теорії, зокрема неокласики, традиційного інституціоналізму та нового інституціоналізму.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено значимість та ступінь розробки даної проблеми вітчизняними та зарубіжними дослідниками, сформульовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів. В дисертації зазначається, що існують і “вразливі місця” такого підходу: аморфність, розмитість критеріїв виділення типів цивілізації (ці ознаки повинні водночас мати досить загальний характер та означати специфічні особливості, характерні для різних суспільств); такий важливий термін як “менталітет”, індикатори якого важко вловити, вони розмиті; загроза ігнорування матеріально-виробничих основ життя; неможливість інтерпретувати рушійні сили історичного процесу, смисл історичного розвитку. Тому в дисертації обґрунтовується ідея щодо доцільності використання терміну “нова інституціональна економічна теорія” як єдиної назви групи теорій, що використовують неокласичну методологію для аналізу різноманітних позаринкових явищ. Серед праць послідовників Р.Коуза розглядаються роботи О.Вільямсона “Нова інституціональна економічна теорія”, Д.Норта “Інституції, інституційні зміни та функціонування економіки”, Д.Ходжсона „Економічна теорія та інститути: маніфест сучасної інституціональної економічної теорії”, Т.Еггертссона “Економічна поведінка та інститути”, А.Шастітко “Нова інституційна економічна теорія”, А.Олійника “Інституціональна економіка”, Р.Капелюшникова “Економічна теорія прав власності”, С.Архієрєєва “Трансакційні витрати і нерівність в умовах ринкової трансформації”, а також статті в періодичних виданнях вітчизняних та російських авторів на предмет розкриття в них проблеми трансакцій, трансакційних витрат, зовнішніх ефектів, теореми Коуза тощо. У розділі 2 “Наукові відкриття Р.Коуза як основа формування системи нової інституціональної економічної теорії” здійснено аналіз історичних передумов виникнення ідей Р.

Основний зміст дисертаційної роботи