Роль судової влади у захисті виборчих прав - Автореферат

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Долежан Валентин Володимирович, Одеська національна юридична академія, професор кафедри організації судових та правоохоронних органів Захист відбудеться 18 грудня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.03 в Одеській національній юридичній академії за адресою 65009, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: м.Сучасна держава, на відміну від радянської держави, де виборів як таких взагалі не було, зобовязана захищати виборчі права своїх громадян. В Україні поступово стали запроваджуватися механізми захисту виборчого права як системи правових норм і субєктивного права окремих громадян обирати і бути обраними на виборні пости і посади. Важливим кроком у цьому напрямку стало створення підсистеми адміністративних судів, до компетенції яких віднесено вирішення спорів між учасниками виборчого процесу. Як і в будь-якій новій справі, у процесі застосування виборчого законодавства, в тому числі при розгляді справ цієї категорії адміністративними судами, виникають численні неузгодженості і суперечності. Не випадково ці питання стали в останні 15-20 років предметом пильної уваги представників правової науки, а також дослідників з авторитетних громадських організацій, Союзу виборців України, зарубіжних неурядових організацій тощо.Як спосіб захисту виборчого права судом може розглядатися не лише задоволення позову учасника виборчого процесу, але й відмова у позові, яка спрямована на захист прав іншого учасника від необгрунтованих претензій, а також спосіб захисту прав та інтересів держави і суспільства. Характерною ознакою розгляду судами виборчих спорів є те, що предметом оскарження можуть бути не лише рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, але також і поведінка субєктів, які не представляють публічної впади, але діяльність яких тягне за собою публічно-правові наслідки. Поділ компетенції між адміністративними судами та загальними судами, що діють як адміністративні, з розгляду виборчих спорів до остаточного вирішення цього питання проведено таким чином, щоб забезпечити максимальне забезпечення права зацікавлених осіб на звернення до суду. У роботі пропонується чіткіше, ніж ще зроблено у чинному законодавстві, поділити компетенцію з розгляду виборчих спорів між судами загальної юрисдикції і Конституційним Судом України, передбачивши у Конституції України, що правові акти Верховної Ради України і Президента України з точки зору як їх конституційності, так і законності можуть бути предметом розгляду лише Конституційного Суду. На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що, по-перше, суди, розглядаючи виборчі спори, мають одночасно керуватися принципами, закріпленими в Конституції, КАСУ і в законодавстві про вибори, оцінюючи поведінку субєктів виборчого процесу з точки зору додержання цих принципів, а, по друге - керуватися ними не лише при оцінці поведінки учасників виборчого процесу, але й при розгляді судових справ і винесенні судових рівень.Суд при розгляді виборчих спорів, керується принципами, закріпленими у Конституції України, Кодексі адміністративного судочинства України, законах про вибори, а також у нормах міжнародного права, присвячених захисту прав і свобод. Порушенням законності сприяють: швидкоплинність виборчого процесу, зловживання правом на звернення до суду, підвищений рівень політизації процесу, активізація протиправного впливу на суди. Важливе значення для забезпечення законності і стабільності практики судів України мають рішення Європейського суду з прав людини, які, не маючи сили судового прецеденту, можуть розглядатись як певний орієнтир для судів України при розгляді виборчих спорів, форма тлумачення цим судом норм Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У майбутньому доцільно надати судам право за наявності важливих обставин на власний розсуд продовжувати строк на подання позовних заяв та апеляцій, а також встановлювати триваліші строки розгляду судами виборчих спорів, особливо на місцевих виборах. Позови про уточнення списків виборців в сучасних умовах необхідно подавати на дії і бездіяльність структур Державного реєстру виборців, доповнивши вказівкою на це частину І статті 173 КАСУ; надати виборцям можливість оскаржувати неточності у списках в день голосування, усунути необгрунтовані обмеження для забезпечення хворим і літнім людям голосувати на дому або дозволити голосування по пошті.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ