Вивчення ролі генетичних факторів у формуванні затримки статевого розвитку центрального ґенезу та опсоменорєї у дівчат-підлітків, мультифакторіального типу успадкування ЗСР розрахованого рекурентного ризику захворювання спадкової обтяженості патології.
При низкой оригинальности работы "Роль спадкових факторів в формуванні затримки статевого розвитку та опсоменореї", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім.Захист відбудеться “_26__” _грудня_2003 р. о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.02 Інституту гігієни та медичної екології ім. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. Отримано нові дані, які стосуються взаємозвязків між дерматогліфічними показниками, розмірами матки, рівнем гонадотропних і статевих гормонів в період пубертату, а також згладжування статевого диморфізму морфологічних ознак руки у хворих із ЗСР центрального генезу та опсоменореєю. Для прогнозирования развития опсоменореи у больных с ЗПР были выделены такие прогностически значимые показатели, как величина расстояний междуосевыми и пальцевыми трирадиусами на левой руке “at” меньше 75 мм, “dt” меньше 67 мм, “bt” меньше 80 мм, ); на правой руке “dt” меньше 75 мм, “at” меньше 65 мм, “bt” меньше 80 мм; а также величина углов междуосевыми и пальцевыми трирадиусами atd>42 и atb>15 на левой руке и угла atd>42 на правой руке. Нами была выявлена корреляционная связь между дерматоглифическими показателями и размерами матки в период пубертата (между величиною общего гребневого счета на пальцах (TRC) на правой руке и длиною матки (r=-0,25; p<0,05), общего гребневого счета на пальцах (TRC) на правой руке и шириною матки (r=-0,27, p<0,05), гребневого счета “ab” на ладони на правой руке и шириною матки (r=-0,24; p<0,05), гребневого счета “ab” на ладони на правой руки переднезадним раз мером матки (r=-0, 25; p<0,05).Висока частота розвитку неплідності, акушерських і перинатальних втрат у таких хворих за відсутності корекції в перші рік-два з моменту маніфестації захворювання визначають особливу актуальність виділення чітких критеріїв для визначення групи ризику щодо виникнення ЗСР з метою початку терапії в більш ранні терміни. Слід відзначити, що до цього часу були лише поодинокі спроби вивчення морфологічних ознак руки при затримці статевого розвитку центрального генезу у дівчат (Телушкіна Н.І. та співавт., 1984). Визначити особливості медико-генетичного консультування у дівчат-підлітків із ЗСР центрального генезу з метою первинної профілактики розвитку патології і запобіганню виникнення порушень генеративної функції в подальшому. Отримано нові дані, які стосуються взаємозвязків між дерматогліфічними показниками, розмірами матки, рівнем гонадотропних і статевих гормонів в період пубертату, а також згладжування статевого диморфізму морфологічних ознак руки у хворих із ЗСР центрального генезу та опсоменореєю. За результатами дослідження видано інформаційний лист “Використання генетичних показників для формування “груп ризику” ЗСР центрального генезу у дівчат”, який впроваджено в роботу поліклініки і клініки Інституту охорони здоровя дітей та підлітків АМН України, у Львівського науково-дослідного інституту спадкової патології, а також педагогічному процесі кафедри клінічної імунології, генетики і медичної біології Одеського державного медичного університету та кафедри акушерства і гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти.1.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у підтвердженні ролі спадкових чинників у виникненні ЗСР центрального генезу і опсоменореї. При проведенні медико-генетичного консультування дівчат із групи ризику розвитку ЗСР необхідно: - для оцінки індивідуального ступеня ризику щодо формування патології проводити клініко-генеалогічне обстеження, розрахунок рекурентного ризику захворювання і дерматогліфічний аналіз із застосуванням прогностичної таблиці; Для прогнозування розвитку ЗСР пропонується комплекс прогностично значущих дерматогліфічних показників: узор (v) і малі ульнарні петлі (l) на IV міжпальцевій подушечці правої руки, великі петлі (L) на III міжпальцевій подушечці правої руки, узор (id) і узор (v) на IV міжпальцевій подушечці правої руки, величина загального гребеневого рахунка на пальцях (TRC) і дистальне розташування осьового трирадіуса t на обох руках. Для прогнозування розвитку опсоменореї у хворих із ЗСР рекомендується застосовувати такі прогностично значущі показники, як величина відстаней між пальцевими і осьовими трирадіусами на лівій руці “at” менше 75 мм, “dt” менше 67 мм, “bt” менше 80 мм; на правій руці “dt” менше 75 мм, “at” менше 65 мм, “bt” менше 80 мм; а також величини кутів між осьовими і пальцевими трирадіусами atd>42 і atb>15 на лівій руці та кута atd>42 на правій руці. Враховуючи вагому роль спадкових факторів у розвитку ЗСР і опсоменореї різного генезу, яка підтверджується успадкуванням патологічних ознак по материнській, батьківській і обох лініях, згладжуванням статевого диморфізму, наявністю інформативних дерматогліфічних показників, лікування вказаних порушень і проведення профілактичних засобів з контигентами із “груп ризику” повинно проводитися у якомога ранні строки з метою запобігання реалізації несприятливої генетичної програми.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы