Психологічна готовність до діяльності в умовах ризику - стан індивіда, що являє собою комплексне утворення функціональних та особистісних компонентів. Дослідження основних причин виникнення стресових ситуацій у фахівців управління повітряним рухом.
При низкой оригинальности работы "Роль ситуативної психологічної готовності в професійній тренажерній підготовці майбутніх фахівців управління повітряним рухом", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Враховуючи високу психоемоційну та інтелектуальну спрямованість професійної діяльності фахівців УПР, можна зазначити, що не лише наявність відповідних професійних знань, навичок та досвіду є вимогами професії, а й сукупність особистісних якостей та індивідуальнопсихологічних характеристик, які б сприяли формуванню психологічної готовності до діяльності в умовах підвищеного ризику та відповідальності, а також здатності використовувати вищеперераховані особливості у відповідності до професійної ситуації та її небезпек. Беручи до уваги, що діяльність фахівців відбувається в умовах мінливої повітряної ситуації, у якій часто за дефіцитом часу фахівці УПР повинні приймати рішення, які б несли в собі мінімальний шанс виникнення помилки та забезпечували безпеку повітряного руху, важливою для розгляду стає саме ситуативна психологічна готовність авіадиспетчера. Саме тому, врахування характеристик ситуативної психологічної готовності під час тренажерної підготовки майбутнього фахівця УПР дозволить окреслити можливі проблемні ситуації, які можуть виникати в процесі професійної підготовки, а в подальшому і в професійній діяльності. Загалом, психологічна готовність до діяльності в умовах ризику розглядається як активний стан індивіда, що являє собою комплексне утворення функціональних та особистісних компонентів і виступає регулятором доцільної поведінки, сприяє збереженню ефективності діяльності та її мотиваційно-смислового підкріплення [3]. Дурай-Новакова в структурі професійної готовності як цілісного явища (складне особистісне утворення, багатопланова і багаторівнева система якостей, властивостей і станів, які в своїй сукупності дозволяють певному субєкту більш чи менш успішно здійснювати діяльність) виділяє такі основні компоненти [2]: мотиваційний компонент (професійно значимі потреби, інтереси та мотиви професійної діяльності); орієнтаційно-пізнавально-оціночний компонент (знання та уявлення про зміст професії і вимоги до професійних ролей, засоби вирішення професійних завдань, самооцінка професійної підготовленості); емоційно-вольовий компонент (почуття відповідальності за результати діяльності, самоконтроль, вміння керувати діями, з яких складається виконання професійних обовязків); операційно-дієвий компонент (мобілізація та актуалізація професійних знань, умінь та навичок, адаптація до вимог професійних ролей і умов діяльності); настановочно-поведінковий компонент (настрой на доброякісну роботу).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
