Роль системи оксиду азоту в реалізації кардіогенних та синокаротидних рефлексів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукНаукові керівники: доктор медичних наук, академік НАН України, Мойбенко Олексій Олексійович Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України завідувач відділу експериментальної кардіології; доктор біологічних наук, Майський Володимир Олексійович Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України провідний науковий співробітник відділу фізіології головного мозку. Захист відбудеться 05.05.2004 p. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д-26.198.01 при Інституті фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України за адресою: 01024, м.Дослідження ролі оксиду азоту (NO) спочатку не були повязані з діяльністю нервової системи, але за останні роки було встановлено, що ця речовина приймає участь у механізмах нервового контролю цілого ряду автономних функцій організму, зокрема кровообігу. Центральним механізмам дії NO на автономні функції присвячено багато робіт [Scrogin K., et al., 1998; Chowdhary S., et al., 1999; Peotta V., et al., 2001; Wu W., et al., 2002; Ishide T., et al., 2003 та ін.], але питання які, повязані з впливом цієї речовини на системні рефлекторні реакції кровообігу, досліджені зовсім недостатньо. При дослідженні периферичної вазоконстрикції, викликаної активацією симпатичних нервів, було встановлено [Maclean M., et al., 1994], що ефекторною зоною, де NO пригнічує симпатичну активність, є зона локалізації нервових закінчень на судинних гладкомязових клітинах, оскільки співвідношення між пре-та постгангліонарною активністю не змінювалось після введення блокатора синтезу NO - метилового ефіру Nw-нітро-L-аргініну (L-NAME). Відомо лише, що NO може приймати участь у розвитку рефлекторної коронарної дилатації у собак при подразненні рецепторів серця вератрином [Zhao G., et al., 1995]. Для встановлення можливих видових відмінностей дослідити вплив блокування синтезу NO на рефлекторні кардіогенні депресорні реакції при подразненні рецепторів серця у собак та щурів.Вивчення рефлекторних вазомоторних реакцій при подразненні рецепторів серця, зокрема рефлекторних реакцій коронарних судин, вимагає спеціальних методів дослідження, що дозволяють в межах коронарного судинного русла проводити окремо подразнення однієї ділянки судинного русла і реєструвати тонус судин іншої ділянки. У звязку з цим, нами був розроблений метод, за допомогою якого можливо було подразнювати одну ділянку лівого шлуночка серця, та вимірювати зміни тонусу коронарних судин в іншій ділянці. При дослідженні рефлекторних серцево-судинних реакцій з рецепторів серця у собак, ми використовували методику катетеризації коронарних судин катетером з подвійним просвітом. Реєстрували системний артеріальний тиск (САТ), тиск у лівому шлуночку (ТЛШ), перфузійний тиск в коронарних судинах (КПТ) та перфузійний тиск в судинах кінцівки (СПТ). Еферентними шляхами цього рефлексу є еферентні волокна блукаючих нервів, активація яких приводить до брадикардії та очевидно розширення коронарних судин (частково) і симпатичні еферентні провідники, які йдуть до серця та судин.В експериментах на наркотизованих собаках та щурах з використанням функціональних та морфологічних методів досліджена роль системи оксиду азоту в рефлекторній саморегуляції кровообігу; встановлено, що основні системні рефлекси кровообігу: синокаротидні та кардіогенні реалізуються при різній участі системи NO у собак та щурів. В дослідах на собаках, в умовах максимально наближених до природних, з використанням спеціально розроблених методів, які дозволяють вимірювати рефлекторні реакції судин серця при локальному подразненні його рецепторів, вперше показано, що системна блокада NO-синтаз значно пригнічує кардіогенні депресорні рефлекторні реакції САД та вазодилятаторні рефлекторні реакції периферичних та коронарних судин, а також підсилює розвиток кардіогенних пресорних рефлексів, які виникають при подразненні рецепторів серця алкалоїдами вератрину, адренергічному підсиленні скорочувальної функції та локальній ішемії міокарда. Слід вважати, що система оксиду азоту в найбільшій мірі приймає участь в реалізації саме тих депресорних рефлексів, які розвиваються при активації вагусних аферентних волокон серця, тоді як вазомоторні рефлекси за участю інших аферентних ланок (зокрема синусних нервів) значно менше залежать від системи оксиду азоту. На відміну від собак, у щурів системне блокування NOS не впливає, або навіть може поглиблювати кардіогенні депресорні рефлекси при подразненні рецепторів серця, а інгібування цих рефлексів відбувається лише при специфічному блокуванні нейрональної NOS.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ