Роль шишкоподібної залози у регуляції хроноритмів діяльності нирок за умов іммобілізаційного стресу (експериментальне дослідження) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ України Науковий керівник: член-кореспондент АПН України, доктор медичних наук, професор Пішак Василь Павлович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри медичної біології, генетики та гістології Офіційні опоненти: член-кореспондент НАН і АМН України, доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор Резніков Олександр Григорович, Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка АМН України, завідувач відділу ендокринології репродукції та адаптації доктор медичних наук, професор Мисула Ігор Романович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Захист відбудеться 24 лютого 2006 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.У процесі розвитку стресу на фоні масового “викиду” катехоламінів, порушення структури хроноритмів екскреторної, іонорегулювальної та кислоторегулювальної функцій нирок можуть віддзеркалювати ступінь тяжкості патологічного процесу. Отже, результати аналізу літератури свідчать про необхідність дослідження часової організації діяльності нирок за умов стресу, а також зясування особливостей хроноритмологічних перебудов функцій нирок при стресі за умов дисфункції шишкоподібної залози. Автор є співвиконавцем зазначеної теми та виконала декілька розділів даної роботи: “Хроноритмічна організація екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок у інтактних тварин”; “Структура хроноритмів функцій нирок за умов гіперфункції шишкоподібної залози”; “Зміни хроноритмічної організації функцій нирок в умовах гіпофункції шишкоподібної залози”. Зясувати компенсаторну роль шишкоподібної залози в регуляції хроноритмів екскреторної, іонорегулювальної та кислоторегулювальної функцій нирок при іммобілізаційному стресі. Установити звязки між хроноритмічними перебудовами функцій нирок за умов гіпер-, гіпофункції шишкоподібної залози та при іммобілізаційному стресі на тлі дисфункції залози.Київ), який уводили в дозі 1,0 мг/кг маси тіла (1 таблетка містила 0,003 г мелатоніну, її розчиняли в 30 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) одноразово внутрішньошлунково через зонд у вечірній час за 1 год до іммобілізаційного стресу, під час іммобілізаційного стресу та через 1 год після іммобілізаційного стресу. У першій серії зясовували вплив зміненої функціональної активності шишкоподібної залози та іммобілізаційного стресу в умовах фізіологічної, гіпер-та гіпофункції залози на структуру хроноритмів досліджуваних ниркових функцій. Дослідження впливу іммобілізаційного стресу на хроноритмічну організацію основних функцій нирок тварин проводили, утримуючи їх в умовах фізіологічної (n=18), гіпер-(n=18) та гіпофункції (n=18) шишкоподібної залози. Екскреторну функцію нирок оцінювали за величинами абсолютного та відносного діурезу, концентрації та екскреції іонів натрію і калію в сечі, концентрації креатиніну в сечі, швидкості клубочкової фільтрації, концентрації креатиніну в плазмі крові, відносної реабсорбції води, концентраційного індексу ендогенного креатиніну, концентрації та екскреції білка в сечі. Іонорегулювальну функцію оцінювали за показниками екскреції іонів натрію і калію та їх концентрації в сечі, абсолютної та відносної реабсорбції катіона, фільтраційного заряду та кліренсу іонів натрію, натрій-калієвого коефіцієнта сечі, концентрації іонів натрію в плазмі крові, концентраційного індексу іонів натрію, величин проксимального та дистального транспорту.Моделювання гіперфункції шишкоподібної залози в умовах темряви призводило до перебудови хроноритмів функцій нирок і викликало дисинхроноз їхніх інтегральних показників. Зокрема, порушувалася фазова структура і збільшувалася амплітуда ритму відносної реабсорбції води та вірогідного підвищення концентрації білка в сечі. Гіпофункція шишкоподібної залози, повязана з надмірним освітленням, призводить до підвищення мезору й амплітуди ритму швидкості клубочкової фільтрації, зростання концентрації креатиніну в плазмі крові, збільшення концентрації білка в сечі, порушення фазової структури ритмів відносної реабсорбції води, екскреції іонів калію та білка, зростання мезорів екскреції іонів натрію, кліренсу іонів натрію зі зниженням кліренсу безнатрієвої води, зміщенням акро-і батифаз ритмів РН сечі й екскреції аміаку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ