Роль середнього класу у становленні громадянського суспільства - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Робота виконана на кафедрі філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. БОЙЧЕНКО Михайло Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри філософії. Захист відбудеться 22 червня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Світова практика свідчить про те, що одним з головних гарантів розквіту суспільства є наявність у ньому значного за обсягом та соціальною роллю середнього класу, адже в стабільних, демократичних країнах, як правило, саме він займає домінуюче положення. Розрізнення понять «середній клас» і «середня верства», акцент на маргінальній аморфності останньої в сучасній Україні, переносять дослідження проблеми в площину феноменологічного підходу, розгляду її в контексті повсякденності, диференціації стилістики життя різних сегментів середньої верстви. У радянський період це зумовлювалось пануванням марксистської інтерпретації класового підходу, коли середній клас у повному сенсі слова у радянському суспільстві відсутній, а його роль у буржуазному суспільстві розглядалась, як правило, з позицій близькості середнього класу до класу експлуататорів. Здійснення поставленої мети зумовило необхідність розвязання наступних завдань: - проаналізувати ґенезу понять громадянського суспільства і середнього класу, напрацьованих в історії філософії, у аспекті проблеми структурування громадянського суспільства та дати взаємоповязане соціально-філософське визначення понять «громадянське суспільство» та «середній клас»; Середній клас, отже, розглядається не як похідна від двох основних - вищого і нижчого класів - або як соціальний компроміс між ними, але навпаки - як точка відліку у новій соціальній стратифікації, де вищі і нижчі верстви мають розглядатися як відхилення від соціальної позиції середнього класу, а сам середній клас є головним джерелом зміни структури сучасного громадянського суспільства;Сенс ідеї громадянського суспільства - підпорядкувати державу суспільству, обмежити свавілля державної влади щодо особистості. Поняття «громадянське суспільство» використовується для характеристики певного стану суспільства (та ототожнюється з державою особливого типу), у якому юридично забезпечені й політично захищені основні права особи, внаслідок чого таке суспільство може вважатися цивілізованим. І тут існують різні варіації розуміння громадянського суспільства як суспільства в цілому, як особливої його частини, як соціальної характеристики всіх його складових (громадян, громадських структур) тощо. У підрозділі 1.3 «Сучасна філософська думка про проблему структурування громадянського суспільства» розглянуто погляди сучасних мислителів на проблему структурування громадянського суспільства. Ю.Габермас розглядає три засади формування громадянського суспільства: суспільство, економіка і держава.У результаті проведеного дисертаційного дослідження автор прийшла до таких висновків: Попри всю актуальність проблеми аналізу процесів формування громадянського суспільства та впливу на цей процес середнього класу, а також наукового аналізу процесу формування самого середнього класу, в українській філософській думці ця проблема недостатньо розроблена. Виявлено, що попри певні розбіжності у витлумаченні понять громадянського суспільства та середнього класу, в сучасній соціальній філософії досягнуто таке розуміння цих понять, яке має тенденцію до їх необхідно узгодженого тлумачення. Зясовано, що у сучасній соціальній теорії у звязку зі змінами у характеристиках основної виробничої сили, а саме радикальним зростанням ролі інтелектуальної праці та участі виробників у прийнятті управлінських рішень, відбулося радикальне переосмислення засад визначення середнього класу. В основі кристалізації сучасного середнього класу полягає, з одного боку, соціальне та культурне зближення різних станово-професійних груп, з іншого - посилення внутрішньої диференціації самого середнього класу за новими ознаками - від утворення різних нових горизонтальних соціальних мереж до вертикальної диференціації за ознакою міри впливу на соціальні зміни.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ