Роль селекційно-генетичних факторів у формуванні продуктивності норок різних типів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИНауковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН Бащенко Михайло Іванович, директор Черкаського інституту агропромислового виробництва НААН Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Сірацький Йосип Зенонович, завідувач лабораторії Інституту розведення і генетики тварин НААН; Захист відбудеться «10 » березня 2011 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин НААН за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район, с. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин НААН.Тема дисертаційної роботи була складовою частиною науково-технічної програми УААН «Технології виробництва продукції тваринництва на інноваційній основі» за угодою з Інститутом тваринництва НААН «Удосконалити технологію вирощування нутрій в індивідуальних та фермерських господарствах та систему відтворення норок, яка забезпечить підвищення виходу щенят на самку на 20-30 % та їх збереження на 15 %» (2006-2010 рр.), «Рекомендації по підвищенню продуктивних якостей різних типів американської норки при селекції їх на збільшення розміру тіла» (№ державної реєстрації 0108U002430, 2008 р.), «Визначити вплив генетичних та паратипових факторів на рівень безпліддя норок» (№ державної реєстрації 0109U005337, 2009 р.) на замовлення Міністерства аграрної політики України. Метою роботи було вивчення в умовах звірогосподарства «Черкаське» селекційно-генетичних факторів формування продуктивності у норок стандартного темно-коричневого, коричневого «дикого» та сріблясто-голубого типів забарвлення залежно від паратипових факторів, визначення рівня реалізації їх генетичного потенціалу, встановлення рівня звязку між селекційними ознаками, мінливості та характеру їх успадковуваності норками досліджуваних типів забарвлення. Так, у групі самок СТК до групи дрібних тварин було віднесено самок, довжина тіла яких була меншою 41 см, до групи середніх самок - тварин з довжиною тіла 41-44 см, та до групи крупних - самок з довжиною тіла понад 44 см. Аналіз показнику кількості мертвонароджених норченят в розрізі вікових груп самок засвідчив, що найвищий відсоток мертвонароджених норченят мали самки СТК трирічного віку - 7,17%, а найнижчий - у норок другого року використання - 3,66%, молоді норки займали проміжну позицію за цим показником - 5,54%. При дослідженні статевої активності норок в період проведення сезону парувань зясовано, що самки активно парувались в першу декаду березня, максимальна кратність парувань самок становила 4 коїтуси на самку, в середньому 2,82-2,92 випадки покриття самок.Відтворювальна здатність самок норок звірогосподарства «Черкаське» впродовж періоду проведення досліджень мала незначні межі варіювання - 5,38-5,58 гол. Плодючість норок типу СТК перебувала в межах 5,47-5,58 гол., СТД - 5,38-5,51гол., для норок групи Г даний показник становив 5,47-5,50 гол., що свідчить про вплив генотипу на реалізацію статевого потенціалу норок та можливість його покращення за у мови створення оптимальних умов годівлі та утримання. Одним з важливих чинників, які забезпечують високий вихід молодняку є вікова структура стада та збільшення в ній частки трирічних самок, відтворювальна здатність яких у групам норок СТК та СТД не поступалась, максимальним значенням показників відтворення всередині типів та характеризувалися нижчим відсотком безпліддя в порівнянні з молодими тваринами. Максимальні значення плодючості мали самки, які покривалися 2-4 рази в два періоди статевої охоти, проте у самок покритих чотири рази за гін спостерігається вірогідне збільшення числа мертвонароджених норченят, що варто враховувати при плануванні подальшої роботі в цей виробничий період. Підвищення статевого навантаження на плідника не має негативного впливу на результати щеніння закріплених за ним самок, що надає передумов для розширення полігамії в родинах на основі попередньої оцінки самця за спадковою цінністю та розвитком статевих залоз до 1:6-7 голів.