Роль саморегуляції в успішності професійної діяльності прокурорів - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРоботу виконано в Харківській державній академії фізичної культури, Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту Захист відбудеться "31" травня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 в Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27. Встановлено, що негативні зміни у психіці прокурорів обумовлюються їх персональною відповідальністю за рішення, які приймаються, організаційними проблемами, частими сутичками з керівництвом і тиском на них владних структур. прокурор саморегуляція особистість Зроблено аналіз виробничого навантаження прокурорів України і показано роль саморегуляції у збереженні й підтримці психосоматичного здоровя, підвищенні стійкості до дії стресогенних чинників та успішності у професійній діяльності.Безумовно, це веде до збільшення виробничого навантаження на всі правоохоронні органи і в тому числі на прокуратуру як структуру, яка покликана здійснювати нагляд за дотримуванням законів. Так, за статистичними даними Генеральної прокуратури України, порівняння кількості справ, які були розглянуті прокурорами в 2006 та 2007 роках переконує, що операціональне навантаження за цей період у прокурорів зросло від 0,6% до 15,1%. Радзівідло, 2003), особливістю праці прокурорів є наявність великої кількості нервово-психічних перевантажень, які викликають розлади в психіці. Дисертаційне дослідження виконано згідно з "Пріоритетними напрямками наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 роки", Наказом Генерального прокурора України №5 від 05.10.98 "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України", Законом України "Про прокуратуру". Мета дослідження - установити роль особливостей особистості прокурорів у виборі ними способів саморегуляції і обґрунтувати можливість її використання для корекції негативних змін у психіці та підвищення успішності їх професійної діяльності.У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається звязок роботи з науковими планами та проблемами, обєкт та предмет дослідження, формулюється гіпотеза та зазначаються методи дослідження, висвітлюється новизна та наукове і практичне значення роботи.У другому розділі: "Вплив індивідуально-психологічних особливостей прокурорів на вибір ними способів саморегуляції", перш за все, дається характеристика досліджуваних та інформація про методи дослідження. Різниця між цими групами зводилась до того, що після виявлення особливостей особистості та способів саморегуляції, якими вони довільно керувались, з експериментальною групою був проведений комплекс наступних заходів. З метою визначення способів, якими прокурори користувались стараючись урегулювати свій психічний стан, ми застосували опитувальник "Способи саморегуляції психічних станів" Л.Б. Реалізуючи свою мету, підвищення успішності професійної діяльності прокурорів за рахунок використання саморегуляції, ми відібрали пять способів саморегуляції і навчили їх прокурорів. Таким чином, одержані в цій частині дослідження результати дали можливість переконатись в наступному: 1) використання способів саморегуляції здійснюється прокурорами не систематично, а час від часу - в періоди загострення нервово-психічних перевтомлень; 2) способи саморегуляції, які використовуються прокурорами з метою впливу на свій психічний стан відомі їм з життєвого досвіду, як правило, вони їх спеціально не вивчали і глибоких знань відносно механізму їх дії не мають; 3) на вибір способів саморегуляції впливає специфіка професійної діяльності прокурорів та індивідуально-психологічні особливості особистості.Реалізація поставленої мети та виконання завдань дослідження дало можливість одержати теоретичні та емпіричні результати, аналіз яких дозволяє зробити наступні висновки. Використання способів саморегуляції з метою корекції негативних змін у психіці прокурорів, зниження психофізичної втоми, підвищення нервово-психічної стійкості та впливу на успішність в їх професійній діяльності досліджене не було. В діяльності прокурора мають місце нервово-психічні перевантаження, напруження емоційно-вольової сфери викликається жорсткою, детальною законодавчою регуляцією, персональною відповідальністю за прийняті рішення, взаємовідносинами з міліцією, судом, органами влади, нерівномірним темпом роботи, тиском на рішення прокурора владних структур. Серед чинників, що викликають та підвищують рівень прояву негативних психічних станів виявлені наступні: професійна відповідальність (2,45 балів), організаційні проблеми (2,14 балів), часті сутички з керівництвом (1,97 балів).

Основний зміст дисертації