Роль права у регулюванні взаємодії природи і суспільства - Реферат

Роль права у регулюванні взаємодії природи і суспільства полягає у встановленні науково обґрунтованих правил поведінки людини по відношенню до природи. Беручи до уваги комплексний характер проблем екології, їх органічний звязок з усіма політичними, соціальними та економічними факторами, стратегія природокористування в Україні має бути однією з фундаментальних складових стратегії розбудови правової, демократичної держави з розвиненою ринковою економікою.Екологічне право - це система правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів. Ця система норм є комплексною, тобто екологічне право має міжгалузевий характер і охоплює земельне, водне, лісове, гірниче законодавство, відповідні норми кримінального, адміністративного та інших галузей права. Воно регулює питання використання територій та природних ресурсів України; забезпечення екологічної безпеки; затвердження проблем охорони навколишнього середовища, національних програм ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; оголошення в разі необхідності зонами надзвичайних екологічних ситуацій окремих місцевостей України; проведення політики в галузі охорони природи, екологічної безпеки, природокористування, землекористування тощо.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»(25.VI.1991р.)Визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища; принципи охорони природного середовища: обовязковість дотримання екологічних стандартів; гарантування екологічно безпечного середовища; екологізацію матеріального виробництва; гласність і науковість; відповідальність за порушення тощо. Громадянам гарантовано право на безпечне життя та здоровя, право обєднуватись у громадські природоохоронні формування; на отримання необхідної інформації та екологічну освіту, на компенсаціє шкоди, завданої їх здоровю, на участь в обговоренні проектів законодавчих актів стосовно довкілля, здійснення загального та спеціального природокористування, подання до суду позовів про відшкодування збитків. Вони зобовязані берегти природу, раціонально використовувати її багатства, не порушувати екологічні права інших тощо. Згідно з Конституцією України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, морської економічної зони є обєктами права власності українського народу. Право загального природокористування означає гарантовану законом можливість громадян користуватися здоровим навколишнім природним середовищем та їх обовязок дотримуватися встановлених правил охорони природи.Червона книга - це основний державний документ, який містить узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення, про заходи для їх збереження та науково обґрунтованого відтворення. До Червоної книги України заносять тварин і рослин, які є в Україні і значаться в Червоному списку Міжнародного Союзу охорони природи і природних ресурсів, а також у Європейському Червоному списку. Більшість видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги, знаходяться на території Криму та Західної України. Про кожний вид тварин і рослин зазначаються категорія, поширення, місце перебування, зростання, чисельність у природі, відомості про розмноження, заходи, що вживаються для їх охорони, джерело інформації, картосхема і фотографії. Червона книга має не тільки велике біологічне, але й виховне, юридичне значення, оскільки встановлює особливий правовий статус видів тварин і рослин, а також підвищену кримінальну, адміністративну тв.Навколишнє природне середовище, що є джерелом підвищеної екологічної небезпеки, внаслідок дії стихійних сил природи або техногенної руйнівної дії стає екологічно небезпечним обєктом, який повинен бути «ізольований» від людини і суспільства, інших природних систем і комплексів шляхом встановлення спеціального правового режиму, який має обмежувати або забороняти проживання на певній території населення, здійснення там виробничої діяльності. Кожен майбутній юрист, економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обовязково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.