Роль політичних і громадських інститутів у формуванні культури міжетнічного спілкування в Україні на сучасному етапі - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукНауковий керівник: доктор історичних наук, професор Багмет Михайло Олександрович, декан факультету політичних наук Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Вівчарик Михайло Миколайович, провідний науковий співробітник Національної академії служби безпеки України кандидат історичних наук Клинченко Тетяна Володимирівна, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Захист відбудеться “11 “листопада 2003 р. о 1400 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.181.01 в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України (01011, м.В умовах розвою соціально-економічних, етнополітичних, світоглядних засад української держави, становлення сучасних демократичних відносин, пошуку оптимальних моделей трансформації українського суспільства особливого значення набувають ментально-психологічні, світоглядні, ціннісно-нормативні та інші духовні передумови його функціонування, обєднуючою основою яких є культура і, зокрема, культура міжетнічного спілкування. Важливість формування культури міжетнічного спілкування, що є для України не лише бажаним орієнтиром, але й необхідною умовою її існування як цілісної суверенної держави, яка прагне миру і злагоди, обумовлена такими факторами: По-перше, потребою у забезпеченні суспільної стабільності, узгодженні інтересів великої кількості різноманітних в етнічному, культурному, мовному та релігійному відношеннях спільнот. Річ у тім, що на відміну від більшості європейських країн, проблема збереження етнічної ідентичності та культурної самобутності в Україні стоїть не лише перед етнічними меншинами, а й перед титульною нацією держави - українцями, мовно-культурна самобутність яких в ряді регіонів була значною мірою втрачена, а національні права, зокрема на освіту, отримання та поширення інформації рідною мовою, забезпечені не у повному обсязі. Дисертаційна робота виконана у контексті тематики вивчень державотворчо-політологічних проблем (державний реєстраційний номер U 000534), які досліджують члени кафедри політології та економічної теорії Миколаївського державного університету, де працює автор дисертації, і розробляються у Миколаївському регіональному центрі політичних досліджень, що створений на базі Миколаївської філії Національного університету “Києво-Могилянська академія” (нині - Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили) за участю Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. Предметом дослідження є аналіз зародження і еволюції поглядів етнологів, політологів, філософів, істориків та інших вчених щодо визначення суті культури міжетнічного спілкування; процес формування даної культури як консолідуючого чинника українського суспільства на сучасному етапі етнополітичного розвитку, у якому чільне місце посідають політичні та громадські інститути.У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет, обєкт, мету і завдання дослідження, окреслено його хронологічні рамки, вказано на наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, подано відомості про апробацію.У роботах вищевказаних вчених досліджуються фундаментальні питання етнонаціонального та етнополітичного поступу українського суспільства, окреслюються умови становлення етносоціальних субєктів, визначаються напрямки їх формування, переосмислюється традиційне уявлення щодо ролі етнічності в політиці, обгрунтовується система міжетнічних та міжнаціональних відносин, характеризуються їх форми, створюються нові підходи, вільні від ідеологічної заданості, у грунтовному осмисленні загальнотеоретичних етнонаціональних проблем. Роботи названих авторів послугували фундаментальною теоретико-методологічною базою для даного дослідження, яке присвячено висвітленню процесу формування культури міжетнічного спілкування в Україні на сучасному етапі. Для усвідомлення суті та змісту культури міжетнічного спілкування важливе значення мали праці, в яких здійснювався її загальнотеоретичний аналіз, визначалася роль у державотворчих процесах. Позитивно оцінюючи здобутки цих авторів, варто зазначити, що більшість праць, по-перше, побудована на марксистсько-ленінському підході, по-друге, процес формування культури міжетнічного спілкування дослідники розглядають тільки на рівні держави, відкидаючи активну участь у цьому процесі різних етно-та соціально-політичних субєктів.

2. Основний зміст дисертації