Роль параметричних прикметників із просторовою семантикою у формуванні лінгвального образу світу - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. РОЛЬ ПАРАМЕТРИЧНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ІЗ ПРОСТОРОВОЮ СЕМАНТИКОЮ У ФОРМУВАННІ ЛІНГВАЛЬНОГО ОБРАЗУ СВІТУРоботу виконано на кафедрі української мови Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник доктор філологічних наук, професор ЛИСИЧЕНКОЛІДІЯ Андріївна, Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Офіційні опоненти доктор філологічних наук, професор Мойсієнко Анатолій Кирилович, Київський національний університет імені Т.Г. Захист відбудеться “13 ”грудня 2001р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.03 у Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди Міністерства освіти і науки України (61168, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди Міністерства освіти і науки України (61168, м.Обєкт дослідження становлять прикметники, що виражають простір в українській мові. Предметом дослідження є параметричні прикметники з просторовою семантикою, які становлять складну за своєю структурою лексико-семантичну групу з розгалуженою системою значень та семантичних звязків у сучасній українській літературній мові. Актуальність дослідження зумовлена потребою всебічного вивчення національної мовної картини світу, виявлення лінгвальної специфіки відображення обєктивної та концептуальної картин світу, встановлення складних відношень між словом, референтом і людиною-мовцем, потребою поширення сучасних методів структурно-семантичного, когнітивного аналізу на різні лексичні групи, що визначають моделювання фрагментів МКС. Мета роботи полягає у виявленні системних звязків внутрішньої лексико-семантичної структури прикметників на позначення простору в сучасній українській літературній мові та окресленні їх ролі у вираженні інших складників МКС. Для досягнення поставленої мети передбачено розвязати такі завдання: 1) визначити обраний для дослідження корпус прикметників на позначення простору в сучасній українській мові;У першому розділі “Теоретичні засади дослідження” на основі вивчення та аналізу наукової літератури висвітлено теорію досліджуваного питання, конкретизовано поняття семантичної структури мови, системності вивчення лексики, розглянуто різні підходи до вивчення значення слова, поняття про семантичні макрокомпоненти в структурі лексичного значення, явище багатозначності, а також термінів ЛСВ, лексема, сема. У другому розділі “Роль параметричних прикметників у формуванні мовної картини простору” подається аналіз семантичної структури прикметників, що виражають параметри простору. Мова передає просторові поняття через різні просторові орієнтири, через речі, розміщені в просторі, тому в мові простір не передує речам, які його заповнюють, а навпаки, констатується ними. Так, прикметники, наприклад, близький, далекий, означають простір, який окреслює мовець, тобто той, хто говорить. У межах цього поля виявляємо компоненти, генетично повязані з лексико-семантичною групою “простір”, до складу якої входять своїми похідними значеннями і проаналізовані нами прикметники: глибокий зі значенням “віддалений у часі, дуже давній”: Корисна дія міді була відома ще в глибоку давнину (З жур.); довгий “який займає великий відрізок часу”: Це важливо насамперед тому, що довгий час наші дослідники не були ознайомлені з працями колег із Заходу (З жур.); короткий “який триває недовго”: У нашій практиці короткий час монопольно панував перший підхід (З жур.); близький “який незабаром настане, наблизиться, здійсниться”: І ось іспити були такими близькими - залишалося два дні (З жур.); далекий “віддалений великим проміжком часу, дуже давній”, “віддалений у часі”: З далеких часів батьки привчали дітей своїх до традицій берегти хліб (В.Скуратівський).У мовному моделюванні простору важливу роль відіграють параметричні прикметники, повязані з вираженням просторових понять - високий-низький, глибокий-мілкий; далекий-близький, довгий-короткий, широкий-вузький. Аналіз чинників, що впливають на вживання того чи іншого просторового прикметника в описах різних вимірів, виявив залежність функціонування певного прикметника не лише від напрямку, виміру чи від того, який з вимірів є найближчим або найвіддаленішим, а й від властивостей описуваного предмета, зокрема від кількості наявних параметрів і виділення відповідно площинних та обємних предметів, форми предмета (наприклад, предмети округлої форми не описуються щодо їх ширини, висоти), позиції предмета щодо землі (має він точку дотику з нею чи ні), характеру вертикального чи горизонтального напрямку (чи є ця позиція властивою від природи, як наприклад, у гори, чи вона є узвичаєною, наприклад, у людини, чи прийнятою, наприклад, висота шафи залишається висотою незалежно від позиції, яку б ми їй не надали). Мовну картину простору прикметники характеризують через позицію в ній людини.

Основний зміст роботи