Роль Організації Договору колективної безпеки і Шанхайської організації співробітництва у стратегії військово-політичної безпеки Російської Федерації - Статья
Дослідження ролі регіональних структур Організації Договору колективної безпеки і Шанхайської організації співробітництва для реалізації інтересів військово-політичної безпеки РФ на сучасному етапі. Порівняльний аналіз механізмів й цілей співробітництва.
При низкой оригинальности работы "Роль Організації Договору колективної безпеки і Шанхайської організації співробітництва у стратегії військово-політичної безпеки Російської Федерації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Роль Організації Договору колективної безпеки і Шанхайської організації співробітництва у стратегії військово-політичної безпеки Російської Федерації безпека співробітництво регіональний військовийЦе особливо відчутно щодо регіону Центральної Азії, що оголошується ключовим регіоном для політики безпеки Росії й щодо можливостей впливу на міжнародні відносини з іранської та афганської проблематики. Її основними опорами могли б стати, з одного боку, ОДКБ, в якій беруть участь всі країни ШОС за винятком Китаю і яка спрямована на спільну оборону країн-учасниць (перший радіус безпеки), а з іншого - ШОС, стратегічне партнерство в якій спрямовано на нейтралізацію загроз в більш широкому районі у взаємодії із Індією, Пакистаном, Афганістаном та Іраном (другий радіус безпеки) й базується на розвитку діалогу із США та НАТО з питань, що складають спільний інтерес (третій радіус безпеки). Першою опорою у військово-політичній сфері забезпечення національних інтересів Росії в регіоні виступає ОДКБ. Ключовими статтями Договору є стаття 2, що передбачає зобовязання безвідкладно приводити в дію механізм спільних консультацій на випадок виникнення загрози безпеці, територіальній цілісності й суверенітету одного або декількох учасників, або загрози міжнародному миру та безпеці, а також стаття 4, що передбачає «…якщо одна з держав-учасниць зазнає агресії з боку будь-якої держави або групи держав, то це розглядатиметься як агресія проти всіх держав-учасниць» і «всі решта держав-учасниць надають їй необхідну допомогу, включаючи військову». Так, в статті 4 Статуту ОДКБ передбачено, що «у випадку здійснення акту агресії проти будь-якої з держав-учасниць всі решта держави-учасниці нададуть їй необхідну допомогу, включаючи військову, а також нададуть підтримку тими засобами, що є в них у розпорядженні, в порядку здійснення права на колективну оборону у відповідності до статті 51 Статуту ООН>>[4].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
