Механізм впливу палеоекологічного й фізико-географічного фактора на розвиток земної кори. Розвиток органічного світу, його безперервна еволюція й різке зростання розмаїтості представників упродовж фанерозою. Природні катастрофи в історії людства.
З останньої третини XX ст., у звязку з детальним вивченням імпактних структур і точним датуванням процесу формування багатьох з них, зявляється можливість уважати головним фактором переважної більшості глобальних вимирань бомбардування Землі великими метеоритами. Падіння метеоритів на земну поверхню має призвести до миттєвого нагрівання, утворення своєрідної "вогняної кулі", що може прокотитися по всій поверхні Землі. Крім того, цунамі може й повинне зумовити розмив прибережних морських відкладень, а це іноді може створити ефект регресії, тобто розглянуте явище може трактуватися як універсальний прояв катастроф. Вивчення закономірностей падіння метеоритів у часі дозволяє фіксувати не лише періодичність цього процесу, але навіть чіткий ритм, який багато дослідників визначає у 26 млн років. Плейстоценове зледеніння, назване дніпровським, досягло максимуму 18-20 тис. років тому, а 14-16 тис. років змінилося потеплінням і скороченням льодовиків, які різко зникли 10 тис. років тому.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
