Роль опсонокомплементарної та фагоцитарної систем в патогенезі хронічного лімфолейкозу - Автореферат

Київський науково-дослідний інститут гематології та переливання крові МОЗ УкраїниОфіційні опоненти: доктор медичних наук, Третяк Наталя Миколаївна, завідувач відділом гематології для дорослих Київського науково-дослідного інституту гематології та переливання крові МОЗ України доктор медичних наук, Кліменко Віктор Іванович, завідувач відділом гематології Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України Дисертацію присвячено вивченню активності опсонокомплементарної та фагоцитарної систем у хворих на ХЛЛ в динаміці пухлинного процесу, на тлі інфекційних та аутоімунних ускладнень, а також після впливу цитостатичних препаратів. Анализ результатов ОЛАК у больных IA-подгруппы показал, что у лиц со значением ОЛАК ниже среднестатистических для этой подгруппы наблюдались частые (до 75%) инфекционно-воспалительные осложнения, в то время как для лиц со значениями ОЛАК выше среднестатистических характерно более агрессивное течение лейкозного процесса. Установлено, что первый курс ХТ у больных IA-подгруппы практически не влияет на ОЛАК, классический и альтернативный каскады системы комплемента; активность рецепторного аппарата нейтрофилов и внутриклеточный кислородзависимый метаболизм нейтрофилов по сравнению с исходными данными. Бактериальное инфицирование как у лиц без поражения лимфоидного аппарата опухолевым процессом (ІК группа), так и у лиц с ХЛЛ (ІБ подгруппа) вызывает однонаправленные изменения, т.е. усиление ОЛАК, классического каскада системы комплемента, угнетение опсонической активности сыворотки (ОАС) крови на фоне усиления активности рецепторного аппарата нейтрофилов и внутриклеточного кислородозависимого метаболизма нейтрофилов.Усі обстежені хворі були розподілені по групам: І групу склали 66 хворих на ХЛЛ у розгорнутій стадії захворювання (Binet - (B-C ст.); Rai - (II-III ст.)). Хворі І групи були розподілені на підгрупи: - ІА підгрупа становила 33 пацієнти, у яких діагноз ХЛЛ був встановлений уперше і яким раніше не проводилась цитостатична терапія (Binet - B ст.; Rai - ІІ ст.); ІІ група була представлена 17 пацієнтами з ХЛЛ, у яких всі дослідження проведені через 6 місяців після цитостатичної терапії і які на момент дослідження перебували в стані клініко - гематологічної компенсації (Binet - Вивчення впливу цитостатичної терапії на активність гуморальних і клітинних факторів НРО проведено у хворих на ХЛЛ ІА і ІІІ груп без будь-яких ускладнень. Аналіз результатів дослідження показав, що до цитостатичної терапії у хворих ІА підгрупи спостерігалось різке зниження ЗЛАК, КШАК, підвищення АШАК, про що свідчить величина співвідношення КШАК/АШАК (К/А=0,73 0,03), а також різке зниження ОАС крові, вмісту IGG на тлі підвищення концентрації ЦІК у порівнянні зі здоровими особами (табл.Основними патогенетичними механізмами порушень неспецифічної імунологічної реактивності при ХЛЛ є дефекти імунної системи, які повязані з дією прогресуючої пухлини, а також імунологічні розлади, які виникають після застосування цитостатичних препаратів. Прогресія пухлинного процесу сприяє посиленню активності комплементу, його класичного шляху активації, подальшому зниженню опсонічних властивостей сироватки крові, антитілоутворення і функціональних властивостей нейтрофілів на тлі значного підвищення концентрації ЦІК. Постцитостатичний імунологічний дефект неспецифічної резистентності залежить від умов проведення терапії: після першого курсу цитостатичної терапії спостерігається помірне пригнічення літичної активності комплементу, обох його шляхів активації та зниження концентрації ЦІК. Дефекти неспецифічної імунологічної реактивності організму хворих на ХЛЛ в умовах батеріального інфікування складаються з активації загальної літичної активності комплементу, переважної активації його класичного шляху, пригнічення опсонічної здатності сироватки, збільшення концентрації нейтрофілів, експресуючих Fc - і С3в - рецептори із посиленням внутрішньоклітинного метаболізму та концентрації ЦІК. Дефекти неспецифічної резистентності в умовах аутоагресії при ХЛЛ складаються з пригнічення загальної літичної активності комплементу, альтернативного шляху системи комплементу, ЦІК, підвищенням концентрації Fc і СЗВ-експресуючих нейтрофілів, IGG.