Роль опіоїдних пептидів в модуляції імунної відповіді хворих на дисциркуляторну енцефалопатію у віддалений період після опромінення - Автореферат

НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ Наукового центру радіаційної медицини АМН України. Базика Дмитро Анатолійович, Інститут клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, завідувач відділу клінічної імунології Офіційні опоненти: доктор біологічних наук Чоботько Григорій Михайлович, Інститут експериментальної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, завідувач лабораторії радіаційної цитології; Захист дисертації відбудеться “07 ”березня 2006 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01 Наукового центру радіаційної медицини АМН України, 03115, м.У віддалений період після опромінення у значного контингенту потерпілих зберігається дисбаланс морфофункціонального стану ІС, у більшій мірі вираженого дефіцитом тимусзалежної ланки, що супроводжується змінами поверхневих структур, субпопуляційної організації, проліферації та функціональної активності Т-лімфоцитів [Баєва О.В. та ін., 2000; Bebeshko V. et al., 2000; Мельнов С.Б., 2004; Климова Е.М., Дроздова Л.А., 2005]. Встановити особливості регуляторного впливу б-та в-ендорфінів на субпопуляційну організацію та функціональну активність лімфоцитів у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію у віддалений період після опромінення. Визначити особливості спонтанної та мітоген-залежної активації лімфоцитів у хворих на ДЕП у віддалений період після променевого ураження залежно від дози опромінення. Дослідити in vitro блокуючий ефект антагоніста опіоїдних рецепторів (ОР) - налоксона на регуляцію ендорфінами субпопуляційної організації та процесів активації лімфоцитів у хворих на ДЕП в залежності від дози опромінення. енцефалопатія опромінення імунний опіоїдний У хворих на цереброваскулярну патологію після опромінення в дозах 0,25 - 0,9 Зв встановлено накопичення лімфоцитів у G1-фазі із блокуванням виходу клітин у S-фазу синтезу ДНК та прояви ендогенної активації за підвищенням кількості Т-клітин з високою спонтанною експресією CD25 антигенів.У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено нове вирішення актуального науково-прикладного завдання радіобіології, а саме - визначення ролі опіоїдних пептидів в регуляції імунної відповіді у віддалений період після опромінення, розкриття основних механізмів виникнення і розвитку імунологічних порушень у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, які зазнали впливу іонізуючої радіації в діапазоні доз від 0,25 до 3,8 Зв, визначення імуномодулюючих властивостей ендорфінів на клітини імунної системи та ролі порушень опіоїд-імунних звязків після опромінення у дозах, що перевищують 1 Зв. Вони свідчать про розвиток імунодефіцитних станів із зниженням загальної популяції Т-лімфоцитів та експресії CD3 антигену, дисбалансу окремих субпопуляцій лімфоцитів (CD4 /CD8 , цитотоксичних Т-лімфоцитів), підвищення концентрації великодисперсних циркулюючих імунних комплексів, що вказує на наявність комбінованої імунологічної недостатності. Встановлено негативну кореляцію дози опромінення та кількості CD3 19-Т-лімфоцитів, CD4 8-клітин та перерозподілу імунорегуляторних популяцій за коефіцієнтом CD4 /CD8 , що призводить до ускладнення імунопатологічного стану та формування дефіциту Т-ланки імунної системи у віддалений період після опромінення. В осіб, опромінених у дозах від 0,25 до 0,9 Зв, визначено ознаки напруження імунітету та ендогенної активації, що являли себе у підвищенні числа CD3 лімфоцитів з експресією CD25 антигену, головним чином за рахунок активованих CD3 4 хелперів. Розвиток та довготривале збереження імунологічної недостатності у хворих на ДЕП можливо є наслідком порушення рецепції опіоїдних пептидів та ушкодження рецепторного апарату лімфоцитів при опроміненні у дозах, що перевищують 1 Зв.