Роль опіоїдних пептидів в модуляції імунної відповіді хворих на дисциркуляторну енцефалопатію у віддалений період після опромінення - Автореферат

НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ Робота виконана в Інституті клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Базика Дмитро Анатолійович, Інститут клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, завідувач відділу клінічної імунології. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук Чоботько Григорій Михайлович, Інститут експериментальної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, завідувач лабораторії радіаційної цитології; Захист дисертації відбудеться “07” березня 2006 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01 Наукового центру радіаційної медицини АМН України, 03115, м.У віддалений період після опромінення у значного контингенту потерпілих зберігається дисбаланс морфофункціонального стану ІС, у більшій мірі вираженого дефіцитом тимусзалежної ланки, що супроводжується змінами поверхневих структур, субпопуляційної організації, проліферації та функціональної активності Т-лімфоцитів [Баєва О.В. та ін., 2000; Bebeshko V. et al., 2000; Мельнов С.Б., 2004; Климова Е.М., Дроздова Л.А., 2005]. Встановити особливості регуляторного впливу б-та в-ендорфінів на субпопуляційну організацію та функціональну активність лімфоцитів у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію у віддалений період після опромінення. Визначити особливості спонтанної та мітоген-залежної активації лімфоцитів у хворих на ДЕП у віддалений період після променевого ураження залежно від дози опромінення. Дослідити in vitro блокуючий ефект антагоніста опіоїдних рецепторів (ОР) - налоксона на регуляцію ендорфінами субпопуляційної організації та процесів активації лімфоцитів у хворих на ДЕП в залежності від дози опромінення. У хворих на цереброваскулярну патологію після опромінення в дозах 0,25 - 0,9 Зв встановлено накопичення лімфоцитів у G1-фазі із блокуванням виходу клітин у S-фазу синтезу ДНК та прояви ендогенної активації за підвищенням кількості Т-клітин з високою спонтанною експресією CD25 антигенів.У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено нове вирішення актуального науково-прикладного завдання радіобіології, а саме - визначення ролі опіоїдних пептидів в регуляції імунної відповіді у віддалений період після опромінення, розкриття основних механізмів виникнення і розвитку імунологічних порушень у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, які зазнали впливу іонізуючої радіації в діапазоні доз від 0,25 до 3,8 Зв, визначення імуномодулюючих властивостей ендорфінів на клітини імунної системи та ролі порушень опіоїд-імунних звязків після опромінення у дозах, що перевищують 1 Зв. Вони свідчать про розвиток імунодефіцитних станів із зниженням загальної популяції Т-лімфоцитів та експресії CD3 антигену, дисбалансу окремих субпопуляцій лімфоцитів (CD4 /CD8 , цитотоксичних Т-лімфоцитів), підвищення концентрації великодисперсних циркулюючих імунних комплексів, що вказує на наявність комбінованої імунологічної недостатності. Встановлено негативну кореляцію дози опромінення та кількості CD3 19-Т-лімфоцитів, CD4 8-клітин та перерозподілу імунорегуляторних популяцій за коефіцієнтом CD4 /CD8 , що призводить до ускладнення імунопатологічного стану та формування дефіциту Т-ланки імунної системи у віддалений період після опромінення. В осіб, опромінених у дозах від 0,25 до 0,9 Зв, визначено ознаки напруження імунітету та ендогенної активації, що являли себе у підвищенні числа CD3 лімфоцитів з експресією CD25 антигену, головним чином за рахунок активованих CD3 4 хелперів. Розвиток та довготривале збереження імунологічної недостатності у хворих на ДЕП можливо є наслідком порушення рецепції опіоїдних пептидів та ушкодження рецепторного апарату лімфоцитів при опроміненні у дозах, що перевищують 1 Зв.