Роль онтології в розумінні політичних явищ на матеріалах концепції Г. Арендт - Автореферат

Національний університет імені Тараса ШевченкаРобота виконана на кафедрі філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Спасенко Наталія Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри філософії Сковороди НАН України, завідувач відділу соціальної філософії кандидат філософських наук, доцент Зінченко Віктор Вікторович, Київський національний університет культури і мистецтв, доцент кафедри соціології З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.З винаходом зброї масового ураження, наступним її накопиченням та стрімким поширенням, дедалі ставало зрозумілішим, що відтепер людство обєднує дещо цілком доступне осмисленню і осягненню - спільна доля: шукати шлях до порозуміння чи “згоріти” у вирі не лише війни, але і штучно викликаної катастрофи, породженої людською недбалістю або потягом до влади чи наживи, помноженими на колосальну потужність технічних і технологічних здобутків цивілізації. З цією метою вона вдається до трансформації гайдеґерівського проекту відкритої екзистенції в концепт становище людини, яке, за її задумом, має містити в собі ресурси опору та відродження і бути сполученим з трансісторичними рисами людського буття, притаманними способу усталення життя у більшості смертних істот (П. В цілому ми маємо досить не значну кількість наукових праць та досліджень, які б стосувалися ролі онтології в розумінні політичних явищ, особливо в тому ракурсі, як його започаткувала Г. Арендт. Відповідаючи на поклик часу, намагаючись віднайти найбільш адекватні сучасному становищу людини способи облаштування спільноти, які б дозволили максимально реалізуватися індивідові та знайти свою “домівку” в світі, подолавши феномен світовідчуження, ми маємо всебічно дослідити філософську концепцію Г. Дисертація виконана в межах досліджень, які проводить кафедра філософії філософського факультету в рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України”, НДР №01 БФ 041-01 „Філософська та політологічна освіта в Україні на межі тисячоліть”.У вступі основна увага зосереджена навколо обґрунтування актуальності обраної теми, визначення стану її наукової розробки та підґрунтя, що визначило напрямок і зміст дослідження.Скориставшись цим плацдармом, Гайдеґер зробив вдалу спробу створити нову онтологію, засновану на постулаті, що людина по своїй суті є буттям-в-світі. Множинність, в межах кантівської політичної філософії, вказує на деякий спосіб буття людини, повязаний з її анонімним існуванням як “екземпляру” людського роду, оскільки кожен субєкт, будучи наділеним здатністю до мислення, не стільки іманентно зумовлений існуванням інших, скільки потребує наявності собі подібних. Звідси, головною функцією людської спільноти слід вважати процес творення і підтримування необхідних умов для реалізації людиною своєї свободи та максимального прояву людиною, як природнім “екземпляром”, її природних якостей, особливо в сфері вдосконалення її раціональності. При цьому чітко розмежовуються сфера буття, опанована людиною і представлена як світ, в якому vita activa витрачає себе, і який складається з речей, що їх створила людина; та сфера буття, що за визначенням Г. Арендт є “не-світом”, оскільки суще, котре знаходиться поза межами діяльнісного ставлення до нього людини, не підлягає впорядкуванню його людиною і ніяким чином явно не впливає на екзистенцію.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ