Роль оксидативного стресу і ендотеліальної дисфункції в ремоделюванні лівого шлуночка серця та їх корекція карведілолом у хворих на гіпертонічну хворобу - Автореферат
Оксидативний стрес, ендотеліальна дисфункція (їх роль) у механізмах ремоделювання лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу. Оптимізація коригувальної терапії карведілолом. Вплив карведілолу на вільнорадикальні процеси, ендотеліальну функцію.
При низкой оригинальности работы "Роль оксидативного стресу і ендотеліальної дисфункції в ремоделюванні лівого шлуночка серця та їх корекція карведілолом у хворих на гіпертонічну хворобу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ РОЛЬ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ І ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ В РЕМОДЕЛЮВАННІ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ КАРВЕДІЛОЛОМ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУРобота виконана в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти, м. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Фуштей Іван Михайлович, Запорізька медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри терапії, клінічної фармакології та ендокринології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Крайдашенко Олег Вікторович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри клінічної фармакології, фармації та фармакотерапії; доктор медичних наук, професор Курята Олександр Вікторович, Дніпропетровська медична академія, завідувач кафедри госпітальної терапії № 1 та профпатології. Захист дисертації відбудеться „5 ”липня 2005 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.02 у Запорізькому державному медичному університеті (69035, м.Смертність від захворювань серцево-судинної системи становить 62 %, основним фактором ризику її є підвищення артеріального тиску (АТ), яке сприяє збільшенню маси міокарда (ММ) лівого шлуночка (ЛШ) серця та зміні його геометрії - розвитку ремоделювання міокарда. До теперішнього часу не зясовано, які фактори є вирішальними в розвитку ремоделювання серця та судин у хворих на ГХ. Однак недостатньо вивчено його вплив на показники АТ при різних ступенях АГ, структурно-функціональний стан міокарда, у тому числі при різних варіантах його ремоделювання, функціональний стан артерій мязового типу, вміст оксиду азоту в сироватці крові і, що найбільш важливо, - на рівень вільнорадикального метаболізму. Для досягнення поставленої мети визначено такі задачі: 1) вивчити процеси оксидативного стресу - генерації вільних радикалів і стан антиокислювальних резервів в сироватці крові та їх динаміку залежно від ступеня артеріальної гіпертензії у хворих на гіпертонічну хворобу; У дослідженні на основі комплексного підходу вперше встановлено особливості стану вільнорадикальних процесів і антиокислювальної активності сироватки крові в зіставленні із вмістом кінцевих метаболітів оксиду азоту в процесах ремоделювання лівого шлуночка серця та резистивних судин у хворих на ГХ, що дає підставу визначити їх роль у патогенетичних механізмах розвитку й становлення ГХ; встановлено кореляційну залежність між показниками вільнорадикальних процесів, антиокислювальної активності, дисфункції ендотелія судин, системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки в пацієнтів з ГХ І-ІІ стадії.До першої групи ввійшли 16 пацієнтів з 1 ступенем АГ, до другої - 71 пацієнт з 2 ступенем, до третьої - 63 пацієнта з 3 ступенем АГ. Вплив 12-тижневої монотерапії ?-блокатором карведілолом на показники структурно-функціонального стану серцево-судинної системи та вільнорадикальні процеси, а також вміст NOX в сироватці крові було вивчено у 25 хворих на ГХ, які відреагували на терапію препаратом, із котрих у 11 пацієнтів зареєстрована АГ 2 ступеня, у 14 - 3 ступеня. Так, рівень СХЛ сироватки крові був максимальним у пацієнтів з 3 ступенем АГ (4,10±0,10) відн.од., при 2 ступені цей показник становив (2,96±0,05) відн.од., при 1-му - (2,25±0,06) відн.од.; АО сироватки знижувалась зі зростанням рівня АТ - при 3 ступені АГ показник становив (20,35±1,08) у.о., при 2-му - (38,31±0,67) у.о., при 3-му - (49,89±1,12) у.о.; а показник NOX був достовірно нижчим в осіб з 3 ступенем АГ і дорівнював (13,64±0,59) мкмоль/л порівняно з (16,12±0,45) мкмоль/л при 2 ступені та (17,81±0,67) мкмоль/л - при 1 ступені АГ. У пацієнтів з 1 ступенем АГ АТС порівняно з контролем був вищим на 25,18 %, АТД - на 26,95 %, АТ середній (АТ сер) - на 26,16 % (Р<0,001), ЗПОС - на 26,35 % (Р<0,01); при 2 ступені АГ спостерігалося підвищення АТС на 39,21 %, АТД - на 38,98 %, АТСЕР - на 39,08 %, ЗПОС - на 34,81 % (Р<0,001) порівняно з контрольною групою; при 3 ступені підвищення цих показників становило 63,00; 58,91; 60,79 та 46,52 %, відповідно (Р<0,001). При аналізі показників внутрішньосерцевої гемодинаміки в осіб з 1 ступенем АГ достовірних змін порівняно з контролем виявлено не було, при 2 та 3 ступенях - зафіксовано достовірне збільшення показників кінцево-діастолічного розміру (КДР), кінцево-систолічного розміру (КСР), кінцево-діастолічного обєму (КДО), кінцево-систолічного обєму (КСО), зниження фракції викиду (ФВ), збільшення розмірів задньої стінки (ЗС) ЛШ, міжшлуночкової перегородки (МШП), лівого передсердя (ЛП), а також підвищення тиску заклинювання легеневих капілярів (ТЗЛК) (Р<0,05).У дисертаційній роботі вирішене актуальне наукове завдання кардіології - визначено роль оксидативного стресу у прогресуванні дисфункції ендотелія судин та ремоделюванні лівого шлуночка серця в процесі розвитку і становлення гіпертонічної хвороби, а також корекцію цих порушень.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы