Роль окисної модифікації білків у діагностиці ендогенних та екзогенних психічних розладів - Автореферат

«ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ РОЛЬ ОКИСНОЇ МОДИФІКАЦІЇ БІЛКІВ У ДІАГНОСТИЦІ ЕНДОГЕННИХ ТА ЕКЗОГЕННИХ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Самохвалов Віктор Павлович, Кримський державний медичний університет ім. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри психіатрії, наркології та психотерапії з курсом загальної та медичної психології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Підкоритов Валерій Семенович, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, завідувач відділом загальної, соціальної та дитячої психіатрії; Захист дисертації відбудеться «12 » лютого 2009 р. о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», 61068 м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», за адресою: 61068 м.У наш час відзначається ріст коморбідності та психічного поліморфізму екзогенних та ендогенних психічних розладів - психічних і поведінкових розладів у результаті вживання алкоголю, шизофренії, афективних та невротичних розладів, що створює значні труднощі в їхній діагностиці, диференціальній діагностиці і терапії. Супутня психічна патологія часто передує психотичному розладу, дуже поширена при першому епізоді, імітує розлади іншого спектра, які перекривають один одного й основне захворювання по клінічних проявах, утруднюючи діагностику й лікування. Коморбідність і клінічний поліморфізм звязується з різним ступенем детермінації екзогенних та ендогенних факторів у загальному етіопатогенетичному механізмі зазначених вище розладів, ключові моменти в якому грають: дисбаланс активуючих і гальмуючих нейромедіаторів, особливо ГАМК, ендогенних опіоїдних пептидів і катехоламінової системи, зокрема гіперактивність дофамінергічної мезокортиколімбічної підкріплюючої системи, відповідальної як за симптоми, характерні для шизофренії, включаючи афективний компонент потягу до алкоголю, так і за афективні та невротичні розлади [Сосин И.К., Чуев Ю.Ф. Також відомо, що синдроми екзо-і ендогенної «метаболічної» інтоксикації, гіпо-і гіперенергізму, порушення окислювально-відновних процесів доведені при шизофренії, а також при афективних та невротичних розладах, тісно повязані з оксидантним стресом, викликаним дисбалансом антиоксидантних і прооксидантних систем крові, що залежить від перебігу й клінічних проявів, на що вказували ще класики вітчизняної психіатрії В.П. Метою дослідження було визначення ролі окисної модифікації білків плазми крові в діагностиці, диференціальній діагностиці й прогнозі шизофренії, психічних і поведінкових розладів, що виникають у результаті вживання алкоголю, а також невротичних розладів.Співвідношення провідних синдромів у групі із психічними й поведінковими розладами в результаті вживання алкоголю було наступним: гостра інтоксикація 6 пацієнтів (12,00 %), синдром залежності 8 пацієнтів (16,00 %), синдром скасування 3 пацієнти (6,00 %), синдром скасування з делірієм без судом 24 пацієнта (48,00 %), синдром скасування з делірієм і судомами 9 пацієнтів (18,00 %). У групі психічних й поведінкових розладів у результаті вживання алкоголю бали за шкалою PANSS розподіляються в такий спосіб: до 80 балів - 6 пацієнтів (12,00 %), від 80 до 120 балів - 19 пацієнтів (38,00 %), від 120 до 160 балів - 25 пацієнтів (50,00 %); середнє значення склало 114,78 бали. Бали за шкалою Гамільтона в цій групі розподіляються в такий спосіб: 7-16 балів - 15 пацієнтів (30,00 %), 17-26 балів - 20 пацієнтів (40,00 %), 27 і більше балів - 15 пацієнтів (30,00 %); середнє значення - 20,58 бали. У групі шизофренії бали за шкалою PANSS розподіляються в такий спосіб: від 80 до 120 балів - 11 пацієнтів (22,00 %), від 120 до 160 балів - 31 пацієнт (62,00%), 160 і більше балів - 8 пацієнтів (16,00 %); середнє значення склало 136,04 бали. Бали за шкалою Гамільтона в цій групі розподіляються в такий спосіб: 7-16 балів - 26 пацієнтів (52,00 %), 17-26 балів - 14 пацієнтів (28,00 %), 27 і більше балів - 10 пацієнтів (20,00 %), середнє значення 18,44 бали.Доведено можливість використання цього показника в діагностиці, диференціальній діагностиці й прогнозі психічних і поведінкових розладів у результаті вживання алкоголю, шизофренії, а також невротичних розладів. Виявлено тенденцію до наростання окисної модифікації білків на довжині хвилі 363 нанометрів від контрольної групи (психічно здорові) до груп психічно хворих у наступній послідовності: а) шизофренія; б) невротичні розлади; в) психічні й поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю. Цей же показник на довжині хвилі 274 нанометрів наростає в наступній послідовності: а) психічні й поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю; б) здорові; в) шизофренія; г) невротичні розлади.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ