Теоретико-методологічні аспекти поняття підліткової злочинності. Категорія злочинності у соціогуманітарних науках і соціології. Особливості злочинності підлітків, як соціального феномену. Підліткова злочинність в Україні у світлі соціологічних оцінок.
При низкой оригинальности работы "Роль інституційних факторів у відтворені злочинної поведінки підлітками", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Практична актуальність: Актуальність нашої теми, злочинність неповнолітніх є болючим питанням усієї світової спільноти, адже діти - це майбутнє, тому зростання проявів злочинних форм поведінки неповнолітніх може призвести до занепаду усього суспільства. В умовах сьогодення профілактика та боротьба зі злочинністю неповнолітніх набувають особливої актуальності, оскільки за даними статистики, злочинність «помолодшала», а саме: значно зросла кримінальна активність 14-15 річних підлітків, а близько 62 % всіх злочинів здійснюють 16-17-річні особи [38, С. Існує безліч інституційних факторів впливу, через які багато підлітків можуть стати на злочинний шлях, а саме: погане економічне становище у суспільстві, дисфункційні сімї, в яких проживають діти, а також засоби масової інформації, які безконтрольно подають інформацію, що може негативно відбитися на свідомості підлітка. Саме тому обрана тема потребує додаткових досліджень, особливо зі сторони соціальних інститутів, які безпосередньо впливають на формування свідомості підлітка і його поведінку. Проблема підліткової злочинності широко висвітлюється у науковій літературі.У нашому суспільстві існує стереотип, який говорить про те, що нічого чесним способом у нашій державі добитись не можна, тому люди чинять злочини, бо інакшого виходу із скрутної ситуації у нашій країні вони не бачать. Ця поведінка може бути направлена на фізичну чи юридичну особу, може бути направлена як на групу людей, так і на державу загалом (тобто злочин може бути вчинений в усіх сферах суспільства). Якщо аналізувати злочинність у соціогуманітарних науках, дослідження злочинності у суспільстві можна знайти у філософів, психологів, криміналістів та інших вчених. Платон підтримував смертну кару, але він говорив про те, що відповідальним за злочини повинна бути особа, яка вчинила злочин, ні в якому разі за злочин не повинні відповідати близькі родичі, тобто по спадковості. У психології злочин, розглядають, як і біологічну теорію, тобто схильності до злочину за типом особистості психологічні теорії злочину, з виводяться з учення З. Фрейда.Якщо узагальнити вищесказане, то можна дійти до наступного висновку: починаючи від Піфагора і Аристотеля і до сучасності, злочинність, розглядалась в таких науках як філософія, кримінологія, право, економіка, психологія, біологія, соціологія та інші.Злочинність неповнолітніх є болючим питанням усієї світової спільноти, адже діти - це майбутнє, тому зростання проявів злочинних форм поведінки неповнолітніх може призвести до занепаду усього суспільства. В умовах сьогодення профілактика та боротьба зі злочинністю неповнолітніх набувають особливої актуальності, оскільки за даними статистики злочинність «помолодшала», а саме: значно зросла кримінальна активність 14-15 річних підлітків, а близько 62 % всіх злочинів здійснюють 16-17-річні особи [23, с. Індивід, який вчинив злочин до 18 років, повинен бути засуджений як неповнолітній, а після 18 років, на законодавчому рівні, індивід відповідальність перед законом несе, як дорослий. Як я зазначав у пункті 1.1., Платон і Аристотель розглядали не тільки загалом злочинність, але й злочинність неповнолітніх. Тобто він вважав, що виховання є фактором який впливає на злочинність (в тому числі і підліткову) і саме в дитинстві і в підлітковому віці, виховання має найбільш вагомий внесок на формування особистості, її характеру і так далі [27].Підліткову злочинність досліджують в соціології, філософії, психології, педагогіці і також різних соціогуманітарних науках.Спенсер вважав соціальні інститути каркасом суспільства, і виходячи з цього можна висунути гіпотезу про те, що велика їх кількість впливає на підліткову злочинність. Висуваємо гіпотезу про найбільший вплив таких соціальних інститутів як: сімя, школа, релігія, ЗМІ. Якщо розглядати сімю як соціальний інститут, то можна стверджувати, що вона є інструментом первинної соціалізації. Якщо ці функції будуть виконуватись не якісно, підліток може стати потенційним законопорушником, якщо ці функції не будуть виконуватись, підліток буде самотужки їх реалізовувати, чим і можу бути стимульований до підліткової злочинності, так як це найлегший і найшвидший метод добитись того, чого тобі бракує (поваги, фінансової підримки). Дисфункції сімї: Як і інші соціальні інститути, сімя має проблеми у сфері функцій її існування.В Україні існують яскраво виражені регіональні відмінності у злочинності неповнолітніх. Наприклад, якщо у 2011 році у Донецькій області вчинили злочини 1313 осіб, у Дніпропетровській - 918, у Луганській - 858, у Харківській - 823, Запорізькій - 717, то у західних областях цей показник спостерігався у 7-10 разів менший. Так, у Тернопільській області у вказаному році злочини вчинили 177 неповнолітні особи, у Волинській - 283, у Чернівецькій - 287, у Львівській - 419 і т.д. вага злочинності неповнолітніх протягом 2001-2011 років складала в середньому 8,39%.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1 Теоретико-методологічні аспекти поняття злочинності і підліткової злочинності
1.1 Категорія злочинності у соціогуманітарних науках і соціології
1.2 Особливості підліткової злочинності як соціального феномену
Розділ 2. Інституційні чинники підліткової злочинності у сучасному українському суспільстві ( на прикладі Львівської області)
