Дослідження невербальної комунікації, як одного із засобів спілкування. Соціокультурний та психологічний феномен мовчання, як дискурсивне явище в аспекті взаємодії з мовленням. Типи комунікативно значущого мовчання. Сутність вербалізації в діалозі.
Роль невербальних компонентів та мовчання в діалозіЦе різні рухи тіла (жести, міміка, пантоміміка), інші засоби зовнішньої несловесної передачі емоційних станів людини (наприклад, почервоніння, збліднення, зміна ритму дихання та ін.), які слугують засобами обміну інформації між людьми. Пій стверджує, що за допомогою слів передається лише 7 % інформації, зате за допомогою звукових засобів (включаючи тон голосу, інтонацію тощо) - 38 %, міміки, жестів, пози - 55 %. Наше ставлення до інших нерідко формується під впливом першого враження, а воно є результатом дії невербальних сигналів - ходи, виразу обличчя, поглядів, манери триматися, жестів, стилю одягу та ін. Вчені розглядають 16 невербальних засобів спілкування - це рухи тіла, жести (рухи рук, ніг), просторове поле між співрозмовниками, вираз очей та направленість погляду, вираз обличчя, акустичні засоби (повязані з мовою і не повязані з нею), тактильні засоби (потиск руки, поцілунки), посмішка, косметика, реакції шкіри (почервоніння, збліднення), запахи (парфуми, алкоголь), одяг та його колір, манери (наприклад, тримати сигарету) та ін.: 1. Левіс виділяє чотири типи жестів залежно від їх призначення: жести-символи (наприклад, жест, що створює за допомогою великого та вказівного пальців букву "о", в США означає "все добре", у Франції - "нуль", в Японії - "гроші"), жести-ілюстратори (мова доповнюється рухом руки у певному напрямку і діапазоні, жести-регулятори (наприклад, традиційний потиск руки, кивок головою та ін.), жести-адаптори, які передають почуття та емоції (в українців є навіть опис одного з таких жестів - "почухав потилицю").Проблема взаємин мовчання і слова не може не обговорюватися в контексті повсякденній комунікації, оскільки спілкування являє собою постійну взаємодію мовних актів мовчання і говоріння в різних пропорціях. Парадигма питань, що висвітлюють співвідношення слова і мовчання, принципово не є вичерпними і тяжіє до постійного поповнення: нові комунікативні ситуації несуть із собою нову навантаження для слова та нові контексти вживання мовчання. Як у східній, так і у західній філософії науковці дійшли висновку, що мовчання не є контрадикторним мовленню, а натомість його субститутом чи складовим. Між паузою та мовчанням існують гіперо-гіпонімічні відношення: мовчання включає паузу як фонетичну складову. Важливо зазначити, що пауза - це не завжди мовчання, але мовчання у комунікативній поведінці без паузи не існує.Отже, різні форми невербальної поведінки використовуються для виділення чи акцентування вербального повідомлення, для посилення якої-небудь частини повідомлення, для пояснення мовчання, для додавання нової інформації до висловлення чи для перекручування вербального повідомлення. Вивчення і засвоєння законів невербального спілкування в діалозі значно спрощує комунікацію. До таких законів належать: 1.
План
План
1. Роль невербальних компонентів в діалозі
2. Роль мовчання в діалозі
Висновок
Список використаної літератури
1. Роль невербальних компонентів в діалозі
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
