Становлення банківської системи України. Національний банк України – головний елемент банківської системи. Розвиток банківської системи, захист і стабільність валюти. Відповідальність за вирішення макроекономічних завдань в грошово-кредитній сфері.
Враховуючи трансформацію української економіки та її бурхливий рух в напрямку будівництва ринкової економіки ефективна, дієва банківська система є запорукою успіху та фундаментом монетарної стабільності країни. Оскільки банківські установи є ефективним інструментом регулювання економічної активності в умовах вільного ринку, побудова незалежної та високопрофесійної банківської системи є запорукою успішного економічного розвитку країни. Враховуючи високі темпи зростання споживчого кредитування в Україні банки стають посередником між магазинами та безпосередніми покупцями. Сучасною тенденцією розвитку банківського сектору є поступове злиття банківського та промислового капіталу, що створює передумови для організації безперервного процесу виробництва, особливо в умовах спаду темпів росту виробництва промислових товарів в Україні в 1990-х роках.Відправною точкою формування банківської системи України були дезінтеграція радянської банківської системи та прийняття 16 липня 1990 року Верховною Радою Української РСР "Декларації про державний суверенітет України" та 3 серпня 1990 року Закону УРСР "Про економічну самостійність Української РСР", які законодавчо закріпили право України на організацію банківської справи і грошового обігу, створення власної банківської системи та впровадження своєї грошової одиниці. Законодавчим підґрунтям формування власної банківської системи був Закон України "Про банки і банківську діяльність", прийнятий 20 березня 1991 року Верховною Радою УРСР, який визначав правові основи банків, порядок створення і основні принципи їх діяльності. Найістотнішими новаціями цього закону були: проголошення дворівневої організації основним принципом розбудови банківської системи України; проголошення незалежного статусу Національного банку України з підзвітністю його безпосередньо Верховній Раді України; надання права створювати комерційні банки на акціонерних засадах та права на роздержавлення і комерціалізацію діючих державних банків (крім Ощадного); надання комерційним банкам широких прав з обслуговування юридичних і фізичних осіб на засадах конкуренції, однакового доступу до кредитних ресурсів, партнерських взаємовідносин з клієнтами тощо; надання Національному банку права здійснювати регулювання та управління банківською діяльністю, контроль і нагляд від імені держави за діяльністю комерційних банків; звільнення держави від відповідальності за зобовязаннями банків, а банків - від відповідальності за зобовязаннями держави,7 жовтня 1991 року постановою Президії Верховної Рада України було затверджено Статут Національного банку України Згідно з ним встановлювалась підзвітність НБУ Верховній Раді, було визначене Правління НБУ в складі 11 осіб і окреслені його основні завдання, функції і права. Згідно з постановою Верховної Ради України "Про розмір і джерела формування статутного фонду Національного банку України" від 10 жовтня 1991 року статутний фонд НБУ був сформований у розмірі 1,5 млрд. крб., в тому числі за рахунок коштів Українського республіканського банку Держбанку СРСР в сумі 840 млн. крб., коштів Українського державного комерційного банку Промбудбанку - 250 млн. крб., Ощадного банку України - 60 млн. крб. та республіканського бюджету - 350 млн. карбованців, Крім того, Національному банку України було дозволено створити валютний статутний фонд в розмірі 200 млн інвалютних карбованців . Незважаючи на складні умови, в яких доводилося робити перші кроки по створенню банківської системи, Національним банком України у 1991 - 1992 роках була проведена титанічна робота, в результаті якої була створена дворівнева банківська система: на першому рівні - Національний банк України з територіальними обласними відділеннями, а на другому - банки.Навряд чи сьогодні в Україні знайдеться людина, підприємство або організація, повністю задоволені роботою вітчизняної банківської системи. При цьому спектр оцінок досить широкий: від повного заперечення будь-яких позитивних зрушень останніми роками до переможних реляцій про видатні досягнення. У ряду негативних оцінок можна натрапити на такі: «найслабше місце української економіки», «не відповідає не тільки вимогам ЄС, а й вимогам економічного розвитку», «має тенденцію рухатися до межі зруйнування», «...державу абсолютно не можуть задовольнити ні сьогоднішня величина, ні якість банківської системи». На нашу думку, першочерговими конкретними практичними кроками у справі підвищення рівня банківської системи України мають стати: у сфері зміцнення ресурсного потенціалу комерційних банків виключення ситуацій, коли банки приймають рішення під політичним тиском або під впливом субєктів господарювання;Надійна платіжна система, що задовольняє потреби юридичних і фізичних осіб у безпечному й ефективному переказі коштів - передумова успішного розвитку ринкової економіки кожної країни; Власне напрямки цих змін вже відомі: українські банки повинні підвищувати ступінь капіталізації, і більш суворо відстежувати баланс між кредитами та депози
План
План
Вступ
1 Становлення банківської системи України
2 Національний банк України - головний елемент банківської системи
3 Подальший розвиток банківської системи України
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы