Роль мотивації в процесах виробничої адаптації за умов переходу до ринкової економіки - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукРоботу виконано в Інституті соціології Національної академії наук України. Врублевський Віталій Костянтинович, Інститут соціології НАН України, головний науковий співробітник кандидат соціологічних наук, професор Захист відбудеться 26.03.1999 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.08.01 в Інституті соціології НАН України за адресою: 252021, Київ-21, вул. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту соціології НАН України за адресою: Київ, вул.Адаптація у сфері виробництва, тобто виробнича адаптація, активізуючи професійні та психологічні ресурси працівників, за умов перехідної економіки являє собою складний, суперечливий процес. Отже, актуальність теми дослідження виробничої адаптації як важливішої складової соціально-економічної адаптації зумовлена, насамперед, нагальною потребою віднайти механізми виробництва під час перехідного періоду, збереження та активізації професійного ресурсу підприємств, вироблення нових форм і принципів ставлення до праці, підвищення ефективності виробництва та економіки загалом. Водночас, остаточним результатом теоретичних досліджень виробничої адаптації має бути розроблення засад і конкретних принципів наукового управління цим процесом. Виробнича адаптація як аспект соціальної адаптації індивіда постала обєктом вивчення внаслідок усвідомлення необхідності гуманізації виробничих відносин як чинника підвищення ефективності процесів праці (дослідження В.М.Шепель та ін.). У теоретичному плані досягненню мети дослідження сприяє запропоноване у цій роботі обгрунтування впливу мотивації на перебіг та характер виробничої адаптації, що дає змогу сформулювати такі гіпотетичні передумови дослідження, які розглядають успішність виробничої адаптації працівника залежно від ступеня відповідності системи стимулювання виробничої адаптації полімотиваційним очікуванням працівника.У першому розділі - "Теоретичні концепції виробничої адаптації: порівняльний аналіз" - основну увагу приділено зясуванню понять, повязаних з процесами виробничої адаптації, а також чинників, що впливають на перебіг і характер адаптаційних процесів. Сенсозмістовний бік поняття "адаптація" розглянуто в розділі з позицій онто-і філогенезу: в онтогенетичному сенсі адаптація є базою, однією з фундаментальних підстав, на яких будується і на які спирається процес формування і розвитку особистості (формування життєвої позиції та розвиток способу життя індивіда детермінований її адаптаційними здібностями: глибиною опанування норм і способів поведінки та спілкування в новому соціальному середовищі); з філогенетичної точки зору адаптаційну здатність покладено в основу еволюційного розвитку (праці О.Н.Дутченко, А.В.Мотыль, М.А.Шабанової). Торкаючись ролі мотивації у механізмі виробничої адаптації, автор зазначає, що активізація сил індивіда на досягнення адаптованості (гомеостазу) суттєво зумовлена емоційно-мотиваційною сферою особистості адаптанта; при цьому адаптивність як чинник успішності адаптації, потребує на активізацію відповідною мотивацією. Застосовуючи, за аналогією з природними ресурсами, до трудових ресурсів поняття "екологічність", автор вважає, що адаптивна система мотивації є "екологічною" в тому сенсі, що поряд із головною своєю метою - досягненням виробничого результату, вона мінімізує ймовірну шкоду працівникові (фізичну, психічну, соціальну) як від процесу самого виробництва, так і від застосування щодо нього власне мотивуючих стимулів. виробничий адаптація персонал мотиваційний У другому розділі - "Полімотиваційна модель процесу виробничої адаптації" - розкрито взаємозвязок і взаємодію мотиваційних очікувань працівника та умов виробничого середовища, визначено співвідношення структури мотивів працівника з видовими аспектами виробничої адаптації, описано багатопараметрову соціологічну методику проведення моніторингу виробничої адаптації, наведено результати, одержані завдяки її застосуванню під час вивчення виробничо-адаптаційних процесів.У висновках підбито підсумки дисертаційного дослідження, узагальнено головні висновки і положення дисертації, сформульовано пропозиції щодо практичного застосування результатів дослідження на виробництві, поставлено питання про зміну і розширення посадових обовязків працівників кадрових служб у звязку з залученням їх до практичного розвязання питань виробничої адаптації.

Основний зміст роботи