Роль матриксних металопротеїназ у розвитку процесів ремоделювання міокарду та порушеннях енергетичного обміну при метаболічному синдромі - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Роль матриксних металопротеїназ у розвитку процесів ремоделювання міокарду та порушеннях енергетичного обміну при метаболічному синдроміРобота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ковальова Ольга Миколаївна, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Хворостінка Володимир Миколайович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської терапії; доктор медичних наук, професор Катеренчук Іван Петрович Українська медична стоматологічна академія, МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної терапії з професійними хворобами. Захист дисертації відбудеться “__27__” ___жовтня________ 2006 р. о _11__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті (61022, м.Особливої уваги заслуговують процеси структурно-функціональної перебудови міокарда у хворих з МС. Підвищена зацікавленість до вивчення процесів, що відбуваються в позаклітинному просторі при структурно-функціональній перебудові міокарда, обумовлена перспективою удосконалення діагностики та диференційного лікування. Таким чином, зважаючи на актуальність МС, багатоструктурність патогенетичних чинників його компонентів, клінічних ознак та розвиток ускладнень, нами проведено дослідження системи ММП-1/ТІМП-1, а також стану енергетичного забезпечення міокарда у хворих з різними ознаками МС, для визначення можливих взаємозвязків між клітинними та позаклітинними ланками розвитку ремоделювання серця. Мета полягає в оптимізації діагностики ураження серця при МС на підставі вивчення структурно-функціональних моделей ураження міокарду у взаємозвязку з рівнем дистанційних маркерів фіброзу та порушенням енергетичного балансу. Виявити зміни плазмових рівнів маркерів анаеробного та аеробного процесів утворення енергії в міокарді у хворих з МС.До четвертої групи ми віднесли хворих, у яких була АГ з метаболічними порушеннями в вигляді ожиріння (12 осіб, 12%). В групі хворих з ІР та АГ достовірно збільшеними в порівнянні з групою контролю виявились значення глюкози (5,07±0,24 ммоль/л, р30 кг/м2 найбільш часто спостерігалось у хворих з 4-х компонентним МС (63% хворих) з поступовим зниженням наявності ожиріння у хворих з 3-х компонентним МС (ІР ОЖ АГ) - 51% хворих та АГ ОЖ - 41% хворих. Порівняльний аналіз показників вуглеводного та ліпідного обміну в групах хворих з АГ з метаболічними порушеннями вказав на наявність достовірного збільшення рівню інсуліну (19,4±4,2 МКОД/мл, р<0,001) та значення індексу НОМА (4,6±1,11, р<0,001) у хворих з АГ ІР в порівнянні з групою хворих з АГ ОЖ (5,3±0,5 МКОД/мл та 1,1±0,1). Також ми визначили достовірні відмінності рівню ХС ЛПВЩ - у хворих з АГ ІР середнє значення цього показника хоча і не виходило за межі норми, та все ж було нижчим (1,86±0,12 ммоль/л) за аналогічний показник у групи хворих з АГ ОЖ (2,46±0,17 ммоль/л).Таким чином, отримані результати свідчать про значні порушення вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих з МС, а також про наявність взаємозвязків між ними. Група хворих з АГ ІР мала підвищені значення ММЛШ (151,8±9,3 г) в порівнянні з контрольною групою, причому показник ММЛШ був достовірно нижчим, в порівнянні з хворими, у яких спостерігався 4-х компонентний МС (t=2,4, p0,05).У хворих з наявністю МС, а також АГ з метаболічними порушеннями у вигляді ІР та ОЖ зниження рівню ММП-1 і підвищення ТІМП-1 в плазмі крові супроводжується ремоделюванням екстрацелюлярного матрикса міокарда з подальшим формуванням певного типу геометрії лівого шлуночку та порушенням енергетичного метаболізму. У осіб з 4-х компонентним МС частіше відмічались гіпертрофічні типи (КГЛШ-25% та ЕГЛШ-25%) ремоделювання ЛШ у порівнянні з хворими з 3-х компонентним МС (КГЛШ-10% та ЕГЛШ-5%). Наявність повного кластеру ознак МС асоціюється з порушеннями, як цитоплазматичної, так і мітохондріальної ланок обміну, у вигляді підвищення рівню КФК-МВ, а в випадку з 4-х компонентним МС і лактату. У плазмі крові хворих з АГ і метаболічними порушеннями підвищення рівнів ПРОММП-1 та ТІМП-1 були менш вираженими, ніж у хворих з МС, та наявність цих змін в асоціації з процесами порушення енергетичного забезпечення може бути проявом порушення метаболізму сполучної тканини вже на початковій стадії формування МС.

Основний зміст роботи