Системне вивчення процесів політичної структуризації населення районів Волинської області, прискореної виборчою кампанією 2006 року. Політична структуризація суспільства як необхідна умова агрегування інтересів пересічного громадянина та суспільства.
При низкой оригинальности работы "Роль місцевих виборів 2006 року у політичній структуризації суспільства: на прикладі Волинської області", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Роль місцевих виборів 2006 року у політичній структуризації суспільства: на прикладі Волинської областіВ середньому, по районах області, у виборчій кампанії брало участь 20 політичних партій та блоків. Передумовою значного політичного пожвавлення на місцях став новий Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” [8], прийнятий 6 квітня 2004 року, який запровадив пропорційну виборчу систему із закритими списками до всіх рад, крім сільських та селищних. Такі програми підтверджували знання специфіки району, а відповідно наявність діючої організаційної структури партії та налагодженої системи зворотних звязків. Мандати між партіями у районних радах Волинської області розподілились таким чином: найбільше своїх членів провела партія “Батьківщина”, що була основою Блоку Юлії Тимошенко, - 308 осіб; “Народний союз наша Україна” (НСНУ), основа блоку “Наша Україна” - 144 членів партії; Українська народна партія (УНП), основа блоку Костенка і Плюща - 79; Народна партія (НП), основа “Народного блоку Литвина” - 76; Українська соціал-демократична партія (УСДП), перебувала у Блоці Юлії Тимошенко - 44; Соціалістична партія України (СПУ) - 28 мандатів; Партія промисловців і підприємців України (НІШУ), була у блоці “Наша Україна” - 26; Народний рух України (НРУ), що перебував у блоці “Наша Україна” - 16; Партія регіонів (ПР) - 11; Партія “Реформи і порядок” (ПРП), що була у блоці “ПОРА-ПРП” - 10; Комуністична партія України (КПУ) - 8; Народнодемократична партія (НДП) - 7; УРП “Собор” - 7 (6 за списком УРП “Собор” та 1 за списком блоку Юлії Тимошенко); Демократичний союз - 1; ПОРА, що перебувала у блоці “ПОРА-ПРП” - 5; Селянська партія України (СЕЛПУ) - 3; Блок Юрія Кармазіна, до якого входили: Партія захисників Вітчизни, Всеукраїнська партія Миру і Єдності, Партія “Національно-демократичне обєднання “Україна” - 2 (обоє були позапартійними). Каширському районі провів до районної ради 5 безпартійних і лише одного партійного кандидата, у Ратнівському - Блок Юрія Кармазіна - 2 безпартійних і жодного партійного, у Шацькому - з двох кандидатів, проведених Партією Регіонів, один був безпартійним, у Любомльському - Блок Литвина, поруч із 3 партійцями, провів 2 безпартійних кандидатів.Застосування пропорційної системи виборів до районних рад помітно пожвавило політичне життя на місцях, посилило увагу до політичних партій. Однак, політичні партії виявили неспроможність взяти на себе всю відповідальність за формування рад. Виборець у своїх преференціях часто керувався авторитетом конкретних кандидатів у виборчому списку, а не програмними положеннями партій, які часто мали абстрактний характер і не відображали специфіки потреб району.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
