Роль мікроорганізмів техногенно забруднених ґрунтів в біопошкодженні сталі - Автореферат

Національна академія наук УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Роботу виконано на кафедрах біології та хімії Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент, Третяк Олександр Петрович, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, в.о. декана хіміко-біологічного факультету, завідувач кафедри біології Заболотного НАН України, завідувач відділу фітопатогенних бактерій доктор біологічних наук, професор, Коваль Елеонора Захарівна, Національний науково-дослідний реставраційний центр України, провідний науковий співробітник. Захист відбудеться “18” лютого 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.233.01 по захисту докторських дисертацій при Інституті мікробіології і вірусології ім.Такі сполуки можуть бути агресивними по відношенню до металів, а це ставить питання оцінки наслідків застосування пестицидів щодо розвитку корозійно-небезпечних мікробних угруповань та швидкості корозії. Можливість хімічної модифікації пестицидів з одержанням інгібіторів-біоцидів являє собою велике практичне значення для захисту металу підземних споруд від мікробного пошкодження. Метою даної роботи було дослідження ролі еколого-трофічних груп мікроорганізмів ґрунту в процесі біопошкодження сталі 45 в присутності некондиційних пестицидів симазин, лінурон, рамрод, ДНОК, гексилур та пошук інгібіторів-біоцидів для захисту сталі від пошкодження мікроорганізмами серед похідних діючої речовини пестициду рамрод. Відповідно до поставленої мети було визначено такі задачі: дослідити динаміку чисельності корозійно-небезпечних груп мікроорганізмів (сульфатвідновлювальних, денітрифікувальних, залізовідновлювальних, амоніфікувальних бактерій та мікроскопічних грибів) в присутності пестицидів в модельному експерименті; визначити кінетичні показники біопошкодження сталі 45 ґрунтовою мікрофлорою в водних витяжках ґрунту з пестицидами;Вперше проведене дослідження закономірностей змін чисельності корозійно-небезпечних груп мікроорганізмів феросфери сталі 45 (сульфатвідновлювальних, денітрифікувальних, амоніфікувальних, залізовідновлювальних бактерій та мікроскопічних грибів) під дією некондиційних пестицидів симазин, лінурон, рамрод, ДНОК та гексилур показало їх залежність від хімічної структури пестициду та часу контакту. Встановлено стимулювання росту сульфатвідновлювальних та денітрифікувальних бактерій в феросфері сталі 45, що зумовлює корозійну небезпечність пестицидів. За даними електрохімічних досліджень визначено, що агресивність корозійно-небезпечних груп мікроорганізмів водних витяжок ґрунту щодо біопошкодження сталі початково стримується пестицидами. Протягом 12 місяців експерименту відмічено подальше зниження агресивності водних витяжок ґрунту з гексилуром, а з лінуроном, рамродом та симазином її збільшення. Високоефективну біоцидну дію проти асоціації сульфатвідновлювальних бактерій проявили пара-бромфеноксильна речовина, тіазоли та сполуки з четвертинним азотом - солі піридинію (особливо похідне стирилпіридинію) та біс-четвертинна сіль діазобіцикло[2.2.2]октану, тоді як до чистої культури Desulfovibrio indonensis - лише тіазольні похідні.