Роль лісових екосистем у формуванні доз опромінення населення Українського Полісся - Автореферат

"Роль лісових екосистем у формуванні доз опромінення населення Полісся" радіонуклід лісовий екосистемаУ віддалений період після аварії мешканці сільських населених пунктів Українського Полісся, розташованих в безпосередній близькості до лісів, належать до групи ризику, оскільки частіше реєструються високі дози внутрішнього опромінення навіть при низькій щільності радіонуклідного забруднення ґрунтів, внаслідок значних коефіцієнтів переходу радіоактивного забруднення із ґрунту в рослинну продукцію. У лісах як умовно замкнутих екологічних системах радіонукліди можуть утримуватись протягом всього періоду свого розпаду. За оцінками фахівців з радіаційної гігієни внесок харчових продуктів лісу у формування дози внутрішнього опромінення для категорії «все населення» коливається у межах 50 - 60%, а для критичних груп населення сягає 75 - 85%. Усе вищезазначене зумовлює необхідність дослідження особливостей міграції радіонуклідів у лісових екосистемах у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС та формування дози внутрішнього опромінення населення. Метою дисертаційної роботи було визначити особливості забруднення і міграції радіонуклідів у лісовій екосистемі у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС та їх вплив на формування дози опромінення мешканців радіоактивно забруднених територій Українського Полісся.Охарактеризовано радіоекологічну ситуацію території Українського Полісся у віддалений період після аварії на ЧАЕС та вплив лісових екосистем регіону на формування доз опромінення місцевого населення. Специфіка (?) ландшафтних умов та фізико-хімічні відмінності у ґрунтах, що обумовлює (зумовлює) різні значення коефіцієнтів (?!) переходу (ЧОГО?) із ґрунту в рослини, призводять до суттєвих і істотних відмін у структурі дозових навантажень на населення за рахунок не лише внутрішнього, але й зовнішнього опромінення у різних частинах Українського Полісся. Для вивчення радіоактивного забруднення лісів було зібрано та проаналізовано дані з питомої активності 137Cs в компартментах лісових екосистем. З метою підтвердження значення лісової екосистеми у формування дози опромінення обстежені пункти були розділені на дві групи за відстанню до найближчого лісового масиву: І - до 2,5 км., ІІ - більше 2,5 км. Для розрахунку сумарного вмісту радіонуклідів у лісовій екосистемі ми провели адаптацію узагальненої моделі лісової екосистеми, розробленої Шеллом і Лінковим (1998), для географічних і кліматичних умов Українського Полісся із використанням даних, отриманих в результаті багаторічних польових досліджень, проведених лабораторією радіоекологічного моніторингу Інституту агроекології і природокористування НААН.У дисертаційній роботі наведені теоретичне обґрунтування і практичне вирішення наукового завдання з визначення особливостей міграції радіонуклідів (за 137Cs) у лісових екосистемах та впливу їх на формування дози опромінення населення зони радіоекологічного контролю Українського Полісся у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС (2008-2010 рр.). Встановлено, що у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС зниження вмісту 137Cs в лісовій екосистемі відбувається переважно завдяки фізичному розпаду радіонукліду. Підтверджено, що лісові насадження забезпечують стійкість утримання радіонуклідів в малому кругообігу (колообігу), що запобігає вертикальній міграції 137Cs в ґрунтовому профілі, а формування лісової підстилки сприяє депонуванню 137Cs у верхніх ґрунтових горизонтах, що гальмує його розповсюдження в екосистемі. У віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС не виявлено принципових відмінностей у особливостях міграції радіоцезію різними типами досліджених лісових екосистем Українського Полісся. На основі проведених досліджень розроблено математичну модель міграції 137Cs у лісових екосистемах, яка дає змогу прогнозувати накопичення радіонуклідів у різних компонентах лісової екосистеми (у т.ч. харчових продуктах лісового походження).

Основний зміст роботи