Роль Краківського товариства охорони тварин у межах здійснення державно-правового забезпечення сфери розвитку мисливства та рибальства Галичини кінця ХІХ ст. - Статья
Аналіз діяльності Краківського товариства охорони тварин в частині лобіювання законодавчого забезпечення та правозастосування щодо недопущення жорстокого поводження з тваринами. Дослідження статуту товариства, діючих нормативно-правових актів Галичини.
При низкой оригинальности работы "Роль Краківського товариства охорони тварин у межах здійснення державно-правового забезпечення сфери розвитку мисливства та рибальства Галичини кінця ХІХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
РОЛЬ КРАКІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА ОХОРОНИ ТВАРИН У МЕЖАХ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СФЕРИ РОЗВИТКУ МИСЛИВСТВА ТА РИБАЛЬСТВА ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ СТ. THE ROLE OF THE CRACOW SOCIETY OF ANIMALS WITHIN THE IMPLEMENTATION OF STATE-LEGAL CAPACITY ONУ праці проведено аналіз статуту товариства, діючих нормативно-правових актів Галичини, магістрату міста Кракова, міністерств Австро-Угорської імперії, щодо гуманного відношення до дичини. Зокрема, Розпорядження Галицького намісництва від 12 червня 1841 року забороняло бити та знущатись над собаками, [1] а відповідно до Розпорядження Міністра внутрішніх справ Австрії від 15 лютого 1855 року п.31 було визначено, що, «хто публічно дратує, знущається над твариною, повинен бути покараний незалежно від того, чи ця тварина є його власністю» [2]. У 1884 році у товаристві було вже 1127 членів, його дохід становив 931 золотий, видатки - 792 золотих, а наприкінці 1886 року кількість членів товариства зменшилась до 934 члени, у Львові проживало 279. Лише у період з 1885 по 1886 рік товариство направило до влади 140 звернень про порушеня вимог законодавства щодо полювання та жорстокого поводження з тваринами [7]. Слід відміти, що до почесних членів товариства входили відомі науковців того часу, політики, зокрема: Володимир Дзєдушицький (засновник Музею імені Дідушицьких у Львові); Фелікс Левандовський (редактор часопису «Місячник» Г алицького товариства охорони тварин); Максиміліан-Сила Новицький (професор Ягелонського університету); Валерій Жевускі (міський радник Кракова); Теодор Штальбергер (директор краківської гімназії Святого Яцка), Ігнацій Ставарський (директор краківської гімназії Святої Анни), граф Володимир Водзіцький (вчений-орнітолог), Генрик Берг (засновник товариства охорони тварин у Нью-Йорку), Джеймс Колам (секретар Королівського товариства охорони тварин у Лондоні), Матеус Елсінгер (почесний керівник товариства охорони тварин у Відні), Бруно Маргуарт (керівник товариства охорони тварин у Дрездені), Марія Есперана фон Шварц (засновниця багатьох товариств охорони тварин в Німеччині та Італії) [14].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
